Кабмін підняв зарплату меру Києва й іншим посадовцям: відомі цифри
Кабінет Міністрів збільшив посадовий оклад мера Києва і голів обласних рад з 15 400 гривень до 17 760 гривень.
Про це йдеться в постанові уряду №525 від 19 червня.
Також підвищено оклад першого заступника голови облради, секретаря Київської міської ради (15 540 гривень замість 13 800 гривень) і заступників (13 880 гривень замість 12 400 гривень).
Оклад мерів міст з населенням понад 1 млн осіб збільшено до 15 540 гривень (було 12 200 гривень), голів районних рад у Києві - до 14 270 гривень (було 11 300 гривень), а голів інших районних рад - до 14 000 гривень (було 11 000 гривен).
Документ також передбачає підвищення посадового окладу для інших керівників обл-, рай-, і міськрад і фахівців їх апаратів, співробітників апарату органів місцевого самоврядування та прокуратури.
Крім того, підвищено оклади за ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Так, за 1-й ранг надбавка становитиме 1 000 замість 160 гривень, за 2-й ранг - 900 замість 150 гривень, за 3-й ранг - 800 замість 145 гривень.
Надбавку за 15-й ранг підвищено до 200 гривень замість 45 гривень.
Нагадуємо, оклад Юрія Луценка в травні склав 37 000 гривень. Але до зарплати були приплюсовані премія, надбавки, а також доплати.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.