Кабмін підняв зарплату меру Києва й іншим посадовцям: відомі цифри
Кабінет Міністрів збільшив посадовий оклад мера Києва і голів обласних рад з 15 400 гривень до 17 760 гривень.
Про це йдеться в постанові уряду №525 від 19 червня.
Також підвищено оклад першого заступника голови облради, секретаря Київської міської ради (15 540 гривень замість 13 800 гривень) і заступників (13 880 гривень замість 12 400 гривень).
Оклад мерів міст з населенням понад 1 млн осіб збільшено до 15 540 гривень (було 12 200 гривень), голів районних рад у Києві - до 14 270 гривень (було 11 300 гривень), а голів інших районних рад - до 14 000 гривень (було 11 000 гривен).
Документ також передбачає підвищення посадового окладу для інших керівників обл-, рай-, і міськрад і фахівців їх апаратів, співробітників апарату органів місцевого самоврядування та прокуратури.
Крім того, підвищено оклади за ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Так, за 1-й ранг надбавка становитиме 1 000 замість 160 гривень, за 2-й ранг - 900 замість 150 гривень, за 3-й ранг - 800 замість 145 гривень.
Надбавку за 15-й ранг підвищено до 200 гривень замість 45 гривень.
Нагадуємо, оклад Юрія Луценка в травні склав 37 000 гривень. Але до зарплати були приплюсовані премія, надбавки, а також доплати.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.