Кабмін затвердив чисельність осіннього призову
Олексій Гончаренко повідомив, що Кабінет міністрів України затвердив більше 13,5 тисяч громадян для призову у жовтні-грудні 2020 року.
Кабінет міністрів України затвердив чисельність громадян, які підлягають призову у жовтні ― грудні 2020 року та обсяг видатків для його проведення. Усього на призов витратять 58312054,1 гривень, написав у своєму Телеграм-каналі народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. За словами народного депутата, обсяг видатків на одного призовника становить 4 297,13 гривень, з яких 4 204 гривні - виплата допомоги призовнику, а 93,13 гривні - для підготовки та проведення призову. За інформацією, яку оприлюднив Гончаренко, усього підлягають відправленню у війська 13 570 осіб, з них до ЗСУ 7 500 громадян, до Нацгвардії 4 970 осіб, Держприкордонслужби 500 осіб, а Держспецтрансслужби 600 осіб.

ASPI news писало з посиланням на Командування Повітряних сил ЗСУ, що 23 вересня два стратегічних американських літаки-бомбардувальники В-52H увійшли в повітряний простір України. Літаки супроводжували два українських винищувачі Су-27 і МіГ-29. Також повідомлялося, що на військових навчаннях у "Широкому Лані" президенту України Володимиру Зеленському продемонструють боєздатність ПТРК FGM- 148 Javelin. Відомо, що президент візьме участь в навчаннях окремої механізованої бригади оперативного командування "Північ".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.