Келлог заявив, що Україні потрібно провести вибори одразу після закінчення бойових дій – Reuters
Нова президентська адміністрація США хоче, аби одразу після припинення активних бойових дій Україна провела вибори. Про це в інтерв’ю Reuters заявив спецпредставник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог.
"Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо. Я вважаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, у вас потенційно є більше ніж одна людина", — сказав він.
Як розповіли Reuters неназвані поінформовані джерела, мирний план Трампа все ще в процесі створення, і жодних політичних рішень досі не було ухвалено, але Келлог та інші офіційні особи Білого дому в останні дні обговорювали, як підштовхнути Україну погодитися на вибори в рамках початкового перемир’я з Росією.
Двоє людей, знайомих з дискусіями в адміністрації Трампа, повідомили, що в Білому домі також обговорюють, чи варто наполягати на початковому припиненні вогню, перш ніж намагатися досягти більш сталої угоди. Якби в Україні відбулися президентські вибори, переможець міг би бути відповідальним за переговори щодо довгострокового пакту з Москвою, кажуть вони.
Високопоставлений "радник" у Києві та джерело в українському уряді сказали, що адміністрація Трампа ще офіційно не вимагала від України проведення президентських виборів до кінця року. Однак, як кажуть джерела в Вашингтоні, українці зізналися американським партнерам, що бояться втручання росіян в українські вибори, якщо ті проходитимуть у такий нестабільний момент.
Разом з тим джерело в українському уряді заявило, що Путін використовує питання виборів в Україні як фальшивий привід для зриву майбутніх переговорів. "(Він) розставляє пастку, стверджуючи, що якщо в Україні не пройдуть вибори, він може згодом проігнорувати будь-які домовленості", - сказало джерело. Деякі колишні чиновники США кажуть, що вони скептично налаштовані щодо можливості досягнути мирної угоди в найближчі місяці або що вибори відбудуться в 2025 році.
ПолітикаАналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
ПолітикаПрессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
ПолітикаОфіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
ПолітикаУ своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
ПолітикаРуслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
ПолітикаУгорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
ПолітикаЄвропейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
ПолітикаПрезидент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
ПолітикаОфіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що у випадку українських ударів 9 травня Москва завдасть ударів по “центрах ухвалення рішень”. Її слова стали черговим прикладом подвійної риторики Кремля, який одночасно говорить про “відкритість до переговорів” і продовжує погрожувати новою ескалацією.
ПолітикаАналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
ПолітикаПрессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
ПолітикаОфіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
ПолітикаУ своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.