Кемерон закликав країни НАТО збільшити витрати на оборону через війну в Україні
Міністр закордонних справ Девід Кемерон заявив, що стриманість Заходу тільки спонукає агресорів до ще більшої ескалації. Він закликав країни НАТО зайняти жорсткішу позицію та збільшити витрати на оборону.
Таку заяву Камерон зробив під час виступу в Національному центрі кібербезпеки Великої Британії. На його думку, країни Заходу не засвоїли уроків, які принесла війна Росії проти України. Він підкреслив, що вагання та обережність лише підсилюють амбіції авторитарних режимів та їх лідерів до агресії. "Нам потрібно прийняти жорсткішу позицію для більш жорсткого світу. Якщо незаконне вторгнення Путіна чогось нас навчить, це має бути те, що робити надто мало і надто пізно лише стимулює агресора. На цій роботі я бачу занадто багато прикладів, коли цей урок не було засвоєно", – заявив дипломат.
Кемерон закликав країни-члени Північноатлантичного альянсу виконувати свої зобов'язання та збільшувати витрати на оборону до 2% від ВВП, а також підвищувати цей показник ще більше. "І ми також маємо швидко встановити 2,5% як новий орієнтир для всіх союзників по НАТО", – сказав він.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.