Керівник ГУР МО Буданов особисто брав участь у ключовому етапі операції у Вовчанську – розвідник
Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення Вовчанського агрегатного заводу. Про це розповів командир підрозділу "Стугна" спецпідрозділу Тимура ГУР МОУ з позивним "Лінукс" в етері телемарафону.
Ця операція дозволяє говорити про перспективи звільнення півночі Харківщини, адже агрегатний завод був важливою опорною точкою. Важливим етапом місії стало непомітне для ворога накопичення українських сил і засобів у районі проведення бойового завдання. "Це якраз класика операцій для спецпідрозділів. Це складна кількаетапна операція, до виконання якої були залучені великі сили: і безпілотних систем, і артилерії, і особового складу, який має досвід зачистки подібних будівель. Тож це було завдання для нас, і ми його виконали повністю", - зазначив "Лінукс"..
Розвідник розкрив деякі деталі про цю операцію. Одним з важливих факторів під час здійснення місії була чітка взаємодія між задіяними у штурмі групами спецпідрозділу Тимура - "Стугна", "Парагон", "Юнгер", РДК, БДК, "Терор". За його словами, операція тривала кілька тижнів. Кожен з підрозділів мав свою специфіку роботи. Вдалось дотриматись координації.
За словами розвідника, Буданов був зі своїми підлеглими на ключовому етапі операції у Вовчанську: Ні для кого не таємниця, що Кирило Олексійович Буданов часто безпосередньо бере участь в операціях. Конкретно в цій операції він був з нами в ключовий момент, на ключовому етапі. Кілька діб був присутній, безпосередньо керував операцією. Безумовно, це підтримує бійців, дає їм мотивацію, що вище командування знає про проблеми і ситуації, які можна оперативно вирішити. Це дає результат наших операцій".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.