Керівник ГУР МО Буданов розповів про плани Росії по завершенню війни
У 2025 році у Росії почнуться фінансово-економічні проблеми та недобір в армію. Загалом у Кремлі вважають рубежем війни літо-другу половину 2025 року або початок 2026 року. Про це під час зустрічі Ялтинська європейська стратегія (YES) заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
За його словами, економічний спад в Росії вже "болісний і відчутний", однак вони борються з його наслідками. "Але це далеко не пік. Вони прогнозують, що приблизно в періоді літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", – сказав Буданов.
Він зазначив, що саме влітку 2025 року росіяни стикнуться з недобором в армію. Перед керівництвом держави-агресора постане дилема, або оголошувати мобілізацію, або ж зменшувати інтенсивність бойових дій, що для них може бути критично.
Також за словами Буданова, росіянам вкрай важливо завершити активні бойові дії до кінця 2025 або початку 2026 року. "Це ‒ їхні підрахунки. Якщо вони до цього часу не виходять умовними переможцями, то на найближче майбутнє, десь 30 років, вони втрачають можливість бути наддержавою. Залишаються тоді дві країни: Китай і США. А максимум, на який зможе розраховувати Росія ‒ регіональне лідерство, що її не влаштовує", ‒ зазначив Буданов, додавши, що росіяни будуть намагатися робити все, щоб перемогти.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.