Керівник ГУР МО Буданов розповів про плани Росії по завершенню війни
У 2025 році у Росії почнуться фінансово-економічні проблеми та недобір в армію. Загалом у Кремлі вважають рубежем війни літо-другу половину 2025 року або початок 2026 року. Про це під час зустрічі Ялтинська європейська стратегія (YES) заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
За його словами, економічний спад в Росії вже "болісний і відчутний", однак вони борються з його наслідками. "Але це далеко не пік. Вони прогнозують, що приблизно в періоді літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", – сказав Буданов.
Він зазначив, що саме влітку 2025 року росіяни стикнуться з недобором в армію. Перед керівництвом держави-агресора постане дилема, або оголошувати мобілізацію, або ж зменшувати інтенсивність бойових дій, що для них може бути критично.
Також за словами Буданова, росіянам вкрай важливо завершити активні бойові дії до кінця 2025 або початку 2026 року. "Це ‒ їхні підрахунки. Якщо вони до цього часу не виходять умовними переможцями, то на найближче майбутнє, десь 30 років, вони втрачають можливість бути наддержавою. Залишаються тоді дві країни: Китай і США. А максимум, на який зможе розраховувати Росія ‒ регіональне лідерство, що її не влаштовує", ‒ зазначив Буданов, додавши, що росіяни будуть намагатися робити все, щоб перемогти.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.