Керівник ГУР МО Буданов розповів про плани Росії по завершенню війни
У 2025 році у Росії почнуться фінансово-економічні проблеми та недобір в армію. Загалом у Кремлі вважають рубежем війни літо-другу половину 2025 року або початок 2026 року. Про це під час зустрічі Ялтинська європейська стратегія (YES) заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
За його словами, економічний спад в Росії вже "болісний і відчутний", однак вони борються з його наслідками. "Але це далеко не пік. Вони прогнозують, що приблизно в періоді літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", – сказав Буданов.
Він зазначив, що саме влітку 2025 року росіяни стикнуться з недобором в армію. Перед керівництвом держави-агресора постане дилема, або оголошувати мобілізацію, або ж зменшувати інтенсивність бойових дій, що для них може бути критично.
Також за словами Буданова, росіянам вкрай важливо завершити активні бойові дії до кінця 2025 або початку 2026 року. "Це ‒ їхні підрахунки. Якщо вони до цього часу не виходять умовними переможцями, то на найближче майбутнє, десь 30 років, вони втрачають можливість бути наддержавою. Залишаються тоді дві країни: Китай і США. А максимум, на який зможе розраховувати Росія ‒ регіональне лідерство, що її не влаштовує", ‒ зазначив Буданов, додавши, що росіяни будуть намагатися робити все, щоб перемогти.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключем до завершення війни може стати суттєве посилення українських далекобійних безпілотних можливостей.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.