Керівник ГУР МО Буданов розповів про плани Росії по завершенню війни
У 2025 році у Росії почнуться фінансово-економічні проблеми та недобір в армію. Загалом у Кремлі вважають рубежем війни літо-другу половину 2025 року або початок 2026 року. Про це під час зустрічі Ялтинська європейська стратегія (YES) заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
За його словами, економічний спад в Росії вже "болісний і відчутний", однак вони борються з його наслідками. "Але це далеко не пік. Вони прогнозують, що приблизно в періоді літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", – сказав Буданов.
Він зазначив, що саме влітку 2025 року росіяни стикнуться з недобором в армію. Перед керівництвом держави-агресора постане дилема, або оголошувати мобілізацію, або ж зменшувати інтенсивність бойових дій, що для них може бути критично.
Також за словами Буданова, росіянам вкрай важливо завершити активні бойові дії до кінця 2025 або початку 2026 року. "Це ‒ їхні підрахунки. Якщо вони до цього часу не виходять умовними переможцями, то на найближче майбутнє, десь 30 років, вони втрачають можливість бути наддержавою. Залишаються тоді дві країни: Китай і США. А максимум, на який зможе розраховувати Росія ‒ регіональне лідерство, що її не влаштовує", ‒ зазначив Буданов, додавши, що росіяни будуть намагатися робити все, щоб перемогти.
Україна стрімко нарощує виробництво ударних безпілотників і вже найближчим часом може вийти на рівень, який дозволить запускати по території Росії сотні дронів щодня.
Росія намагається використати інциденти із заблукалими українськими безпілотниками для підриву довіри між Україною та її найближчими європейськими союзниками.
Україна разом із союзниками готує новий етап політичного та економічного тиску на Росію, який має посилити ціну продовження війни для Кремля.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що майбутні переговори щодо припинення війни не можуть відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що поодинокі випадки появи українських безпілотників у повітряному просторі країн Балтії можуть бути наслідком цілеспрямованих дій Росії, яка намагається посіяти недовіру між Україною та її європейськими союзниками.
Україна гостро потребує додаткових ракет для систем протиповітряної оборони, оскільки саме захист неба залишається одним із найскладніших викликів у протистоянні російським повітряним атакам.
Міжнародні переговори щодо завершення війни повинні спиратися на реальний стан справ на полі бою, де позиції України останнім часом стали міцнішими.
Будь-яке припинення вогню без чіткого міжнародного контролю може створити для Росії можливість перегрупувати сили та спробувати покращити свої позиції на фронті.
Україна стрімко нарощує виробництво ударних безпілотників і вже найближчим часом може вийти на рівень, який дозволить запускати по території Росії сотні дронів щодня.
Росія намагається використати інциденти із заблукалими українськими безпілотниками для підриву довіри між Україною та її найближчими європейськими союзниками.
Україна разом із союзниками готує новий етап політичного та економічного тиску на Росію, який має посилити ціну продовження війни для Кремля.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.