Керівник ГУР МО Буданов розповів про плани Росії по завершенню війни
У 2025 році у Росії почнуться фінансово-економічні проблеми та недобір в армію. Загалом у Кремлі вважають рубежем війни літо-другу половину 2025 року або початок 2026 року. Про це під час зустрічі Ялтинська європейська стратегія (YES) заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
За його словами, економічний спад в Росії вже "болісний і відчутний", однак вони борються з його наслідками. "Але це далеко не пік. Вони прогнозують, що приблизно в періоді літа 2025 року негативний вплив на економіку почне бути дуже відчутним для їхньої країни", – сказав Буданов.
Він зазначив, що саме влітку 2025 року росіяни стикнуться з недобором в армію. Перед керівництвом держави-агресора постане дилема, або оголошувати мобілізацію, або ж зменшувати інтенсивність бойових дій, що для них може бути критично.
Також за словами Буданова, росіянам вкрай важливо завершити активні бойові дії до кінця 2025 або початку 2026 року. "Це ‒ їхні підрахунки. Якщо вони до цього часу не виходять умовними переможцями, то на найближче майбутнє, десь 30 років, вони втрачають можливість бути наддержавою. Залишаються тоді дві країни: Китай і США. А максимум, на який зможе розраховувати Росія ‒ регіональне лідерство, що її не влаштовує", ‒ зазначив Буданов, додавши, що росіяни будуть намагатися робити все, щоб перемогти.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.