Керівник Офісу президента Єрмак про спецтрибунал над Росією: обговорюємо вже не ідею, а конкретні механізми
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак провів засідання робочої групи з опрацювання питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Участь у засіданні взяли заступники керівника ОП Андрій Смирнов та Андрій Сибіга, а також посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич та інші члени робочої групи. Єрмак зазначив, що більшість країн-союзників підтримують ініціативу України: «Сьогодні практично всі вони говорять про те, що готові взяти участь у створенні трибуналу. Ми обговорюємо вже не ймовірність самої ідеї, а конкретні механізми створення». Своєю чергою Смирнов уточнив, що для України прийнятними є два з трьох можливих сценаріїв створення трибуналу.
За словами Єрмака, щоб переконати партнерів підтримати необхідний Україні сценарій створення трибуналу, необхідно підготувати конкретні пропозиції, які можна буде представляти на міжнародних майданчиках. «Під кожну країну треба знаходити свій рецепт. До кожної країни треба знайти ключик», – зазначив керівник ОП.
Також повідомляється, що для ефективнішого залучення країн-партнерів до процесу створення спеціального трибуналу Єрмак запропонував проводити інформаційні брифінги в Офісі Президента для представників держав, що підтримують ініціативу України. У ході засідання Смирнов поінформував, що наприкінці січня у столиці Чехії відбулося засідання Core Group, на якому представники понад 20 країн обговорили подальші кроки у напрямку створення спецтрибуналу.
За його словами, на майданчику Євроюсту триває робота над проведенням міжнародного саміту щодо відповідальності за злочин агресії в Україні, що має стати основою для систематизації доказів з метою формулювання обвинувачення у скоєнні злочину агресії.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.