Керівник Офісу президента Єрмак про спецтрибунал над Росією: обговорюємо вже не ідею, а конкретні механізми
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак провів засідання робочої групи з опрацювання питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Участь у засіданні взяли заступники керівника ОП Андрій Смирнов та Андрій Сибіга, а також посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич та інші члени робочої групи. Єрмак зазначив, що більшість країн-союзників підтримують ініціативу України: «Сьогодні практично всі вони говорять про те, що готові взяти участь у створенні трибуналу. Ми обговорюємо вже не ймовірність самої ідеї, а конкретні механізми створення». Своєю чергою Смирнов уточнив, що для України прийнятними є два з трьох можливих сценаріїв створення трибуналу.
За словами Єрмака, щоб переконати партнерів підтримати необхідний Україні сценарій створення трибуналу, необхідно підготувати конкретні пропозиції, які можна буде представляти на міжнародних майданчиках. «Під кожну країну треба знаходити свій рецепт. До кожної країни треба знайти ключик», – зазначив керівник ОП.
Також повідомляється, що для ефективнішого залучення країн-партнерів до процесу створення спеціального трибуналу Єрмак запропонував проводити інформаційні брифінги в Офісі Президента для представників держав, що підтримують ініціативу України. У ході засідання Смирнов поінформував, що наприкінці січня у столиці Чехії відбулося засідання Core Group, на якому представники понад 20 країн обговорили подальші кроки у напрямку створення спецтрибуналу.
За його словами, на майданчику Євроюсту триває робота над проведенням міжнародного саміту щодо відповідальності за злочин агресії в Україні, що має стати основою для систематизації доказів з метою формулювання обвинувачення у скоєнні злочину агресії.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.