Керівник Офісу президента Єрмак про спецтрибунал над Росією: обговорюємо вже не ідею, а конкретні механізми
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак провів засідання робочої групи з опрацювання питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Участь у засіданні взяли заступники керівника ОП Андрій Смирнов та Андрій Сибіга, а також посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич та інші члени робочої групи. Єрмак зазначив, що більшість країн-союзників підтримують ініціативу України: «Сьогодні практично всі вони говорять про те, що готові взяти участь у створенні трибуналу. Ми обговорюємо вже не ймовірність самої ідеї, а конкретні механізми створення». Своєю чергою Смирнов уточнив, що для України прийнятними є два з трьох можливих сценаріїв створення трибуналу.
За словами Єрмака, щоб переконати партнерів підтримати необхідний Україні сценарій створення трибуналу, необхідно підготувати конкретні пропозиції, які можна буде представляти на міжнародних майданчиках. «Під кожну країну треба знаходити свій рецепт. До кожної країни треба знайти ключик», – зазначив керівник ОП.
Також повідомляється, що для ефективнішого залучення країн-партнерів до процесу створення спеціального трибуналу Єрмак запропонував проводити інформаційні брифінги в Офісі Президента для представників держав, що підтримують ініціативу України. У ході засідання Смирнов поінформував, що наприкінці січня у столиці Чехії відбулося засідання Core Group, на якому представники понад 20 країн обговорили подальші кроки у напрямку створення спецтрибуналу.
За його словами, на майданчику Євроюсту триває робота над проведенням міжнародного саміту щодо відповідальності за злочин агресії в Україні, що має стати основою для систематизації доказів з метою формулювання обвинувачення у скоєнні злочину агресії.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.