Хто насправді здав Росії Крим: Порошенка допитали як свідка на суді про держзраду Януковича (Відео)
Апеляційний суд Києва у понеділок, 15 червня, викликав на трибуну свідка п’ятого президента України Петра Порошенка. Справа проти експрезидента Віктора Януковича, яка розглядалася, стосувалася анексії Криму у 2014 році.
У час, коли РФ анексувала Крим, Петро Порошенко був народним депутатом Верховної Ради і робив усе, що міг, аби організувати переговори та консультації в тому числі, й з керівництвом Верховної Ради АР Крим. Про це у понеділок, 15 червня, Петро Порошенко заявив на засіданні Апеляційного суду Києва під час розгляду справи проти “президента-утікача” Віктора Януковича.
Порошенка викликали до суду як свідка на вимогу сторони захисту. Адвокати Януковича наполягали, що в суді першої інстанції допит Порошенка був неповним.
Зокрема, Порошенка запитали, чи закликав він Верховну Раду ввести війська у Крим, щоб зупинити агресора. За словами Порошенка, ці питання належить до повноважень РНБО. Оскільки він не був членом РНБО, то й не міг брати участь у його роботі.
Свідок Порошенко також розповів, що ще в лютому 2014 року їздив за власною ініціативою до АР Крим, зокрема Сімферополя, тому що “люди повідомляли про кардинальне збільшення російських військ” на півострові. Пізніше він намагався організувати консультації між українським парламентом та Радою АР Крим, попросив голову Верховної Ради, в.о. президента Турчинова надати йому відповідні повноваження. Однак на той час автономію вже окупували, і депутати та голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим вже “не мали жодних влад і повноважень”, - сказав він, додавши, що на той час “від них уже нічого не залежало”.
Петро Порошенко попросив суд вживати під час розгляду справи терміни не “втрата території”, а “російська агресія” чи “незаконна анексія Криму”, які вживають в міжнародному праві. За словами п’ятого президента, за окупацыю Криму РФ відповідає Янукович, який запросив окупаційні війська на територію України. Цей лист, нагадав він суду, 1 березня 2014 року показали в ООН представники РФ у спробі зробити легітимною російську агресію в Криму.
Як народний депутат України Порошенко також проголосував за постанову про самоусунення Віктора Януковича в умовах анексії Криму і російської агресії. Він додав, що парламент діяв відповідно до Конституції та з метою порятунку суверенітету та територіальної цілісності України.
Раніше ASPI news повідомляло, що державний секретар США Помпео закликав Росію повернути Україні Крим. Також повідомлялося, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав деокупацію Криму одним з пріоритетів для України.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.