Хто у Раді голосував проти закону про мову (ІМЕНА)
У четвер, 25 квітня, Верховна Рада 278 голосами ухвалила важливий для країни закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Проти проголосували 38 народних депутатів.
Згідно з інформацією на сайті парламенту з позафракційних депутатів проти проголосували Юрій Бойко, Сергій Дунаєв, Юлій Іоффе, Сергій Льовочкін та Євген Мураєв.
Також у фракції "Опозиційний блок" усі або проголосували проти, або відсутні.

Також проти проголосували два нардепи із партії "Відродження" — Василь Гуляєв та Антон Кіссе.
Усього від голосування утрималися 7 народних депутатів, п'ять з присутніх не голосувалі, а 22 — взагалі не прийшли цього дня до Ради.
Нагадаємо, парламентарі 25 квітня ухвалили мовний закон. Опозиційні політики одразу ж заявили, що оскаржуватимуть його в Конституційному суді.
Водночас під Радою з самого ранку відбувалася акція на підтримку цього закону.
Не у всіх областях проблеми з енергопостачанням вирішуються вчасно, тому мають бути "висновки" щодо цього. Про це президент Володимир Зеленський написав у Телеграм за підсумками селекторної наради 10 лютого.
10 лютого президент Володимир Зеленський провів селектор щодо енергетичної ситуації в Україні. Він підкреслив необхідність посилення протиповітряного захисту регіонів з боку Повітряних сил для убезпечення об’єктів критичної інфраструктури від російських атак.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Росія наразі не отримала відповіді на пропозицію правителя Володимира Путіна спрямувати частину заморожених у США російських активів до так званої Ради миру. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ.
Тиск США на Україну задля того, щоб вона якнайшвидше погодилася на мирну угоду, "був би дивним" з огляду на те, що Кремль відмовляється від компромісів, запропонованих як Сполученими Штатами, так і Україною.
В Україні будуть нові державні програми підтримки людей і громад в умовах дефіциту електрики. Ініціативи, які вже діють і які показали хороші результати, буде продовжено.
Президент Володимир Зеленський провів селектор щодо ситуації в енергетиці та наслідків масованих російських атак. На тлі постійних ударів по інфраструктурі він доручив пришвидшити постачання ракет для систем протиповітряної оборони та забезпечити чіткий графік допомоги від партнерів.
Не у всіх областях проблеми з енергопостачанням вирішуються вчасно, тому мають бути "висновки" щодо цього. Про це президент Володимир Зеленський написав у Телеграм за підсумками селекторної наради 10 лютого.
10 лютого президент Володимир Зеленський провів селектор щодо енергетичної ситуації в Україні. Він підкреслив необхідність посилення протиповітряного захисту регіонів з боку Повітряних сил для убезпечення об’єктів критичної інфраструктури від російських атак.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.