Україна готує реформи: Стефанчук назвав 2027 рік рубежем для вступу до ЄС”
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Він наголосив, що Верховна Рада демонструє продуктивну роботу навіть у час війни, а європейські партнери визнають внесок України у безпеку континенту та підтримують її прагнення до інтеграції.
Україна готова завершити комплекс реформ для вступу до Європейського Союзу до 2027 року, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він підкреслив, що парламент працює навіть в умовах війни, ухвалюючи ключові рішення, а міжнародні партнери, зокрема Нідерланди, підтверджують послідовну підтримку євроінтеграційного курсу Києва.
Під час відеоконференції з керівництвом Сенату та Палати представників Нідерландів Стефанчук підтвердив готовність України здійснити комплекс реформ, які залишаються умовою для вступу до ЄС. Він високо оцінив послідовну підтримку Нідерландів, які неодноразово наголошували на важливості європейської інтеграції України.
Сторони також обговорили питання відповідальності Росії за агресію проти України, створення спеціального трибуналу та запуск компенсаційного механізму для відшкодування збитків. Окремо йшлося про внесок України у безпеку Європи, адже саме український досвід протидії російським загрозам нині є унікальним для всього континенту.
Заява Стефанчука є важливим сигналом як для внутрішньої політики, так і для міжнародних партнерів. Вона демонструє, що попри війну, Україна не відмовляється від стратегічної мети — членства в ЄС. Це також підтверджує, що реформи у сферах правосуддя, боротьби з корупцією та управління державою залишаються пріоритетом.
Для суспільства це означає, що європейська інтеграція не є віддаленою перспективою, а конкретним планом із часовими рамками. Для партнерів — що Україна готова виконати свої зобов’язання, а від ЄС очікує політичної волі та підтримки у розблокуванні переговорного процесу.
Україна чітко окреслила рубіж — 2027 рік як момент завершення реформ і готовності до вступу в ЄС. Це амбітна мета, яка потребує не лише внутрішньої роботи, а й рішучої підтримки європейських столиць. У нинішніх умовах війни та глобальної нестабільності такий курс є не лише політичним вибором, а й гарантією безпеки та майбутнього країни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.