Київський суд дозволив затримання Поклонської: подробиці
Апеляційний суд Києва надав дозвіл на затримання колишнього так званого "прокурора" незаконно анексованого Росією українського півострова Крим Наталії Поклонської. Її підозрюють у державній зраді.
У понеділок, 6 грудня, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу, подану прокурором на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року. Ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про надання дозволу на затримання Наталії Поклонської з метою приводу її для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, — йдеться у повідомленні суду.
За результатами апеляційного розгляду апеляційну скаргу, подану прокурором, задоволено, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було скасовано. Апеляційний суд постановив нову ухвалу, якою задовольнив клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про надання дозволу на затримання Поклонської, яка очолила підконтрольну Кремлю "прокуратуру Криму", пізніше стала депутатом Держдуми, а два місяці тому була призначена послом РФ у Кабо-Верде, з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Нагадаємо, що прокуратора АРК оголосила Поклонській дві підозри за статтями, що передбачають тривалі терміни позбавлення волі. ASPI news повідомляло, що Київський апеляційний суд дав дозвіл на затримання так званого голови незаконно анексованого українського півострова Крим Сергія Аксьонова. Посібнику окупантів інкримінують кілька статей Кримінального кодексу.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.