Китай хоч завтра може злити Росію, – експерт пояснив ризики договору Путіна з Сі Цзіньпіном для України
Днями президент РФ Володимир Путін зустрівся з керівником КНР Сі Цзіньпіном. Чому Пекін підтримав ультиматум Москви до США та НАТО, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, саміт російського та китайського лідерів відбувся 4 лютого перед стартом Олімпійських ігор у Пекіні. Зокрема, сторони заявили, що виступають проти подальшого розширення НАТО та закликають Альянс поважати інтереси Росії. До того ж РФ та КНР висловили занепокоєння щодо створення антикитайського військового союзу Aukus за участі США, Австралії та Великої Британії.
"У будь-якому разі Китаю вигідніше підтримувати дружні стосунки з Росією. Наразі КНР поступово відходить від принципу змінності влади, коли один діяч керує державою лише протягом 10 років. Сі Цзіньпін збирається це правило порушити. У цей момент йому потрібно контролювати ситуацію в країні. Щоб його конкуренти не дорікали, що за товариша Сі найнижчий приріст ВВП на кілька останніх років, а західні країни можуть організувати Китаю ще більші збитки. Тому Сі Цзіньпін своїм союзом с Росією показує насамперед США, що не варто Вашингтону йти проти Пекіну. Втім, китайці можуть хоч завтра "злити" росіян, якщо КНР це буде вигідно", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, після того, як США та НАТО негативно відповіли на ультиматум Кремля, у Путіна залишилося два варіанти. Перший – почати велику війну з Україною, але це означало остаточний крах Росії як держави. Другий – впасти до обіймів Китаю, який є головним геополітичним опонентом Вашингтону.
"З огляду на економіку, становище КНР та РФ неспівставне – у світовому ВВП частка Китаю складає близько 13%, а Росії – лише 2%. Попри те, що ядерний потенціал у Москви поки що вищий ніж у Пекіна, у їхньому можливому військово-політичному союзі саме Кремль буде виконувати роль молодшого партнера", – підсумував політтехнолог.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.