Китай хоч завтра може злити Росію, – експерт пояснив ризики договору Путіна з Сі Цзіньпіном для України
Днями президент РФ Володимир Путін зустрівся з керівником КНР Сі Цзіньпіном. Чому Пекін підтримав ультиматум Москви до США та НАТО, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, саміт російського та китайського лідерів відбувся 4 лютого перед стартом Олімпійських ігор у Пекіні. Зокрема, сторони заявили, що виступають проти подальшого розширення НАТО та закликають Альянс поважати інтереси Росії. До того ж РФ та КНР висловили занепокоєння щодо створення антикитайського військового союзу Aukus за участі США, Австралії та Великої Британії.
"У будь-якому разі Китаю вигідніше підтримувати дружні стосунки з Росією. Наразі КНР поступово відходить від принципу змінності влади, коли один діяч керує державою лише протягом 10 років. Сі Цзіньпін збирається це правило порушити. У цей момент йому потрібно контролювати ситуацію в країні. Щоб його конкуренти не дорікали, що за товариша Сі найнижчий приріст ВВП на кілька останніх років, а західні країни можуть організувати Китаю ще більші збитки. Тому Сі Цзіньпін своїм союзом с Росією показує насамперед США, що не варто Вашингтону йти проти Пекіну. Втім, китайці можуть хоч завтра "злити" росіян, якщо КНР це буде вигідно", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, після того, як США та НАТО негативно відповіли на ультиматум Кремля, у Путіна залишилося два варіанти. Перший – почати велику війну з Україною, але це означало остаточний крах Росії як держави. Другий – впасти до обіймів Китаю, який є головним геополітичним опонентом Вашингтону.
"З огляду на економіку, становище КНР та РФ неспівставне – у світовому ВВП частка Китаю складає близько 13%, а Росії – лише 2%. Попри те, що ядерний потенціал у Москви поки що вищий ніж у Пекіна, у їхньому можливому військово-політичному союзі саме Кремль буде виконувати роль молодшого партнера", – підсумував політтехнолог.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Україна та Росія «наближаються до угоди», Кремль поспішив продемонструвати свою «готовність» до діалогу. Дмитро Пєсков заявив, що Москва отримує інформацію про переговори Києва та Вашингтона і вітає зусилля американців, але головною умовою назвав врахування російських інтересів.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.