Китай хоч завтра може злити Росію, – експерт пояснив ризики договору Путіна з Сі Цзіньпіном для України
Днями президент РФ Володимир Путін зустрівся з керівником КНР Сі Цзіньпіном. Чому Пекін підтримав ультиматум Москви до США та НАТО, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, саміт російського та китайського лідерів відбувся 4 лютого перед стартом Олімпійських ігор у Пекіні. Зокрема, сторони заявили, що виступають проти подальшого розширення НАТО та закликають Альянс поважати інтереси Росії. До того ж РФ та КНР висловили занепокоєння щодо створення антикитайського військового союзу Aukus за участі США, Австралії та Великої Британії.
"У будь-якому разі Китаю вигідніше підтримувати дружні стосунки з Росією. Наразі КНР поступово відходить від принципу змінності влади, коли один діяч керує державою лише протягом 10 років. Сі Цзіньпін збирається це правило порушити. У цей момент йому потрібно контролювати ситуацію в країні. Щоб його конкуренти не дорікали, що за товариша Сі найнижчий приріст ВВП на кілька останніх років, а західні країни можуть організувати Китаю ще більші збитки. Тому Сі Цзіньпін своїм союзом с Росією показує насамперед США, що не варто Вашингтону йти проти Пекіну. Втім, китайці можуть хоч завтра "злити" росіян, якщо КНР це буде вигідно", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, після того, як США та НАТО негативно відповіли на ультиматум Кремля, у Путіна залишилося два варіанти. Перший – почати велику війну з Україною, але це означало остаточний крах Росії як держави. Другий – впасти до обіймів Китаю, який є головним геополітичним опонентом Вашингтону.
"З огляду на економіку, становище КНР та РФ неспівставне – у світовому ВВП частка Китаю складає близько 13%, а Росії – лише 2%. Попри те, що ядерний потенціал у Москви поки що вищий ніж у Пекіна, у їхньому можливому військово-політичному союзі саме Кремль буде виконувати роль молодшого партнера", – підсумував політтехнолог.
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
За повідомленнями міжнародних медіа, удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії за тиждень знищили доходи Кремля на суму понад мільярд доларів. Це не лише ослаблює економіку РФ, а й демонструє нову тактику Києва — перенесення війни на енергетичний фронт.
Україна відмовилася виконати прохання західних партнерів утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, пояснивши це необхідністю зменшити фінансові ресурси Кремля для ведення війни.
Росія заявила про "повне захоплення" Луганської області, проте українська влада наголошує, що бої тривають, а заяви Москви є частиною інформаційної війни.
Українські сили продовжують активну оборону та контрнаступальні дії на південному сході країни, відновивши контроль над значними територіями у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов підтвердив, що деякі західні союзники просили Київ тимчасово припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
На Олександрівському напрямку російські війська намагаються просунутися, щоб закріпитися й створити так звану «буферну зону» на території Дніпропетровської області. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ворог атакує в районах Тернового,
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.