Китай хоч завтра може злити Росію, – експерт пояснив ризики договору Путіна з Сі Цзіньпіном для України
Днями президент РФ Володимир Путін зустрівся з керівником КНР Сі Цзіньпіном. Чому Пекін підтримав ультиматум Москви до США та НАТО, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, саміт російського та китайського лідерів відбувся 4 лютого перед стартом Олімпійських ігор у Пекіні. Зокрема, сторони заявили, що виступають проти подальшого розширення НАТО та закликають Альянс поважати інтереси Росії. До того ж РФ та КНР висловили занепокоєння щодо створення антикитайського військового союзу Aukus за участі США, Австралії та Великої Британії.
"У будь-якому разі Китаю вигідніше підтримувати дружні стосунки з Росією. Наразі КНР поступово відходить від принципу змінності влади, коли один діяч керує державою лише протягом 10 років. Сі Цзіньпін збирається це правило порушити. У цей момент йому потрібно контролювати ситуацію в країні. Щоб його конкуренти не дорікали, що за товариша Сі найнижчий приріст ВВП на кілька останніх років, а західні країни можуть організувати Китаю ще більші збитки. Тому Сі Цзіньпін своїм союзом с Росією показує насамперед США, що не варто Вашингтону йти проти Пекіну. Втім, китайці можуть хоч завтра "злити" росіян, якщо КНР це буде вигідно", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, після того, як США та НАТО негативно відповіли на ультиматум Кремля, у Путіна залишилося два варіанти. Перший – почати велику війну з Україною, але це означало остаточний крах Росії як держави. Другий – впасти до обіймів Китаю, який є головним геополітичним опонентом Вашингтону.
"З огляду на економіку, становище КНР та РФ неспівставне – у світовому ВВП частка Китаю складає близько 13%, а Росії – лише 2%. Попри те, що ядерний потенціал у Москви поки що вищий ніж у Пекіна, у їхньому можливому військово-політичному союзі саме Кремль буде виконувати роль молодшого партнера", – підсумував політтехнолог.
Він заявив, що саме активні дії ЗСУ є гарантією безпеки для держави, а не пасивна оборона.
Глава ОП пояснив, що Кремль через неможливість досягти початкових завдань намагається представити «позаблоковість» і «без’ядерний статус» України як свою перемогу.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Президент заявив, що Україна ніколи не забуде цього факту, адже саме білоруський кордон став плацдармом для вторгнення, яке принесло смерть і руйнування.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Кремль підтвердив візит американського бізнесмена й політичного діяча, який представляє команду президента США, що може стати новим етапом у діалозі між Вашингтоном і Москвою.
Прем’єр Нідерландів наголосив, що винна саме Москва, яка розв’язала війну, і НАТО не має наміру обмежувати дії Києва у відповідь на вторгнення.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не відмовляється від дипломатичного шляху, але будь-які домовленості можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності держави.
Президент заявив, що Кремль може вдатися до нових політичних рішень, зокрема використати Придністров’я, однак Київ готовий до будь-якого сценарію.
Кремль через Дмитра Пєскова заявив, що війна в Україні триватиме «доти, доки Росія не досягне своїх цілей», фактично підтвердивши відсутність будь-якої готовності до реальних мирних переговорів.
Глава ОП пояснив, що Кремль через неможливість досягти початкових завдань намагається представити «позаблоковість» і «без’ядерний статус» України як свою перемогу.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Президент заявив, що Україна ніколи не забуде цього факту, адже саме білоруський кордон став плацдармом для вторгнення, яке принесло смерть і руйнування.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.