Китай хоч завтра може злити Росію, – експерт пояснив ризики договору Путіна з Сі Цзіньпіном для України
Днями президент РФ Володимир Путін зустрівся з керівником КНР Сі Цзіньпіном. Чому Пекін підтримав ультиматум Москви до США та НАТО, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, саміт російського та китайського лідерів відбувся 4 лютого перед стартом Олімпійських ігор у Пекіні. Зокрема, сторони заявили, що виступають проти подальшого розширення НАТО та закликають Альянс поважати інтереси Росії. До того ж РФ та КНР висловили занепокоєння щодо створення антикитайського військового союзу Aukus за участі США, Австралії та Великої Британії.
"У будь-якому разі Китаю вигідніше підтримувати дружні стосунки з Росією. Наразі КНР поступово відходить від принципу змінності влади, коли один діяч керує державою лише протягом 10 років. Сі Цзіньпін збирається це правило порушити. У цей момент йому потрібно контролювати ситуацію в країні. Щоб його конкуренти не дорікали, що за товариша Сі найнижчий приріст ВВП на кілька останніх років, а західні країни можуть організувати Китаю ще більші збитки. Тому Сі Цзіньпін своїм союзом с Росією показує насамперед США, що не варто Вашингтону йти проти Пекіну. Втім, китайці можуть хоч завтра "злити" росіян, якщо КНР це буде вигідно", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, після того, як США та НАТО негативно відповіли на ультиматум Кремля, у Путіна залишилося два варіанти. Перший – почати велику війну з Україною, але це означало остаточний крах Росії як держави. Другий – впасти до обіймів Китаю, який є головним геополітичним опонентом Вашингтону.
"З огляду на економіку, становище КНР та РФ неспівставне – у світовому ВВП частка Китаю складає близько 13%, а Росії – лише 2%. Попри те, що ядерний потенціал у Москви поки що вищий ніж у Пекіна, у їхньому можливому військово-політичному союзі саме Кремль буде виконувати роль молодшого партнера", – підсумував політтехнолог.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.