КНДР відправила на війну з Україною недосвідчених військових – The Guardian
Недосвідчені, погано навчені та недостатньо нагодовані війська КНДР вирушили до Росії для участі у війні проти України, повідомило The Guardian.
Після тижнів припущень НАТО і Пентагон підтвердили, що близько 10 000 північнокорейських військових вже знаходяться в Росії, зокрема біля українського кордону в Курську, де вони можуть вступити в бойові дії протягом найближчих днів. Як зазначив держсекретар США Ентоні Блінкен, "Росія навчала їх артилерії, роботі з дронами та піхотним операціям", підготовляючи їх для боїв на передовій.
Хоча їхня участь допоможе Росії уникнути мобілізації, експерти сумніваються в ефективності цих підрозділів через їхній брак досвіду. Солдати, більшість із яких - молодь до 20 років, не звикли до боїв на рівнинах і воюватимуть у формі із символікою Росії, яка їм мало відома.
Північнокорейські солдати раніше брали участь лише у війні в Кореї в 1950-х роках, а останніми роками надавали військову допомогу іншим країнам як консультанти. Нині ж вони оснащені російською зброєю, зокрема автоматами, мінометами та снайперськими гвинтівками.
Аналітики зазначили, що для Північної Кореї це історичне рішення, адже раніше вона не надсилала великих сухопутних військ за кордон. Проте, як зауважив Ан Чан Іль, колишній офіцер з Північної Кореї: "Кім Чен Ин ризикує. Якщо не буде великої кількості втрат, він певною мірою отримає те, чого хоче. Але все сильно зміниться, якщо багато його солдатів загине в бою".
Для багатьох північнокорейців участь у бойових діях в Росії - шанс на гордість і можливість заробити кошти для підтримки сімей. Їхні родини, за даними південнокорейської розвідки, переміщені в невідомі місця, щоб забезпечити конфіденційність розгортання. Чой Чон Хун, колишній офіцер, який нині очолює активістську групу в Сеулі, сумує за своїми співвітчизниками, яких він вважає гарматним м'ясом: "Їх відправлять на найнебезпечніші позиції. Я впевнений, що більшість із них загине".
Найближчі тижні покажуть, чи виправдає Росія свої сподівання на військовий підрозділ, який виявляє більше слабких сторін, ніж реальних переваг у конфлікті.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.