Комітет рекомендує Раді відхилити законопроєкт про СБУ
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував парламенту відхилити законопроєкт № 3080 про Службу безпеки України.
Про це повідомляє пресслужба Апарату ВР.
Повідомляється, що 24 березня 2020 року відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
"Було розглянуто проєкт Закону про внесення змін до ЗУ „Про Службу безпеки України“ щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ № 3196. За результатами розгляду народні депутати України – члени Комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України включити законопроєкт до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України та за результатами розгляду у першому читанні направити його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання.”, – зазначено у повідомленні.
Також, що за результатами розгляду комітету прийняли рішення рекомендувати ВРУ за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт про СБУ за №3080 направити до головного комітету для підготовки на повторне перше читання.
"Розглянувши проєкт Закону про Службу безпеки України № 3080 члени комітету прийняли рішення рекомендувати ВРУ включити законопроєкт до порядку денного третьої сесії ВРУ дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні відхилити його", – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, голова СБУ Іван Баканов заявив, що найближчими днями до Верховної Ради України внесуть законопроєкт про реформу Служби безпеки України.
Також повідомлялось, що Президент України Володимир Зеленський вніс зміни до оргструктури СБУ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.