Конституційна криза: політолог Фесенко пояснив, чому в Україні її немає, та з якої причини судді зацікавлені у розвалі антикорупційної інфраструктури (Відео)

Днями Верховна Рада повернула скасовану КСУ відповідальність за недостовірне декларування чиновниками та суддями. Чи влаштує західних партнерів рішення українських депутатів, та хто опирається антикорупційним реформам в Україні, у другій частині інтерв'ю ASPI news розповів директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

ASPI news: За недостовірне декларування для чиновників, силовиків, суддів та депутатів відтепер передбачені штрафи (максимальний – 85 тисяч гривень). А тим чиновникам, які навмисне приховають понад 9 мільйонів гривень, загрожує лише "обмеження свободи". Це розв’яже конституційну кризу? Чи влаштує м'який варіант відповідальності наших західних партнерів, котрі ухвалюють рішення щодо фінансової допомоги Україні?

Конституційної кризи в Україні наразі не існує. Вона могла б виникнути, якби парламент проголосував за законопроєкт президента щодо розпуску парламенту. Наразі існує криза стосунків між президентом та Конституційним Судом. Зауважте, після сплеску протистояння у жовтні почалося перемир'я у листопаді. Миру немає й, певно, вже й не буде, обидві сторони відійшли на свої позиції й зброю не застосовують. І сьогодні ми плавно виходимо з ситуації, яка склалася навколо антикорупційного законодавства.

Депутати відновили антикорупційне законодавство та запровадили фактично адміністративне, замість кримінального, покарання за неналежне декларування майна та статків чиновників, депутатів, правоохоронців та суддів. Для Заходу цього може бути замало, хоча реакція міжнародних партнерів поки що стримана. Проте нардепи все ж таки завдання мінімум виконали.

Не треба забувати, що згодом критика м'якого покарання буде звучати й збоку українського суспільства. Більшість громадян не заглиблюється у юридичні нюанси, проте, коли вони будуть бачити, що можна приховувати статки та брехати, а боротьба з корупцією не рухається, вони почнуть голосно ставити неприємні питання президенту й депутатам. Тому я не виключаю, що ми ще повернемось до цієї теми.

До того ж базові причини конфлікту між президентом та КСУ не зникли, а саме – значна частина політиків, зокрема, депутатів, чиновників та суддів незадоволені антикорупційним законодавством. Я називаю їх широкою коаліцією проти антикорупційних інституцій. Їхня мета – повністю зруйнувати антикорупційну інфраструктуру в Україні, або хоча б її максимально послабити. В авангарді цієї боротьби знаходяться судді КСУ, ОАСК та Вища рада правосуддя. Це ті три інституції, навколо яких наступного року будуть виникати конфлікти.