"Конституційний Суд заклав основу для імпічменту Зеленського", – експерти про наслідки усунення президентом Тупицького
Вчора, 5 січня, на засіданні Конституційного Суду було розглянуто указ Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від виконання службових обов’язків терміном на два місяці. Суд закликав президента дотримуватись Конституції та не втручатись у роботу суду.
В офіційній заяві зборів суддів зовсім не йдеться про виконання президентського указу та тимчасову відставку Тупицького. Натомість КСУ опублікував науковий висновок щодо відсторонення від посади судді Конституційного Суду України у кримінальному провадженні, підготовлений членами Науково-консультативної ради КСУ.
Нагадаємо, 28 грудня Офіс Генпрокурора направив поштою голові Конституційного Суду України Олександру Тупицькому повідомлення про підозру, оскільки ранком того ж дня він не з’явився в ОГП для проведення процесуальних дій у справі колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який наразі переховується. Паралельно відомство Ірини Венедіктової направило клопотання президенту про відсторонення Тупицького з посади судді строком на два місяці. А 29 грудня Зеленський підписав відповідний указ. Оскільки подібних повноважень глави держави не передбачено жодним нормативним актом, в того ж дня КСУ цілком логічно пояснив Зеленському, що чинне законодавство не дозволяє йому відсторонювати суддів.
Наразі маємо патову ситуацію – президент або має скасувати свій явно незаконний указ про відсторонення Тупицького, або правоохоронна система має розпочати провадження щодо перевищення службових повноважень Зеленським. Ймовірно, що не станеться ні того, ні іншого. Тому, на думку провідного адвоката юридичної компанії "Бі.Ай.еМ" Ігоря Сидоренка, говорити про юридичні наслідки протиборства глави держави з КСУ немає жодного сенсу.
"Якби в Україні наступали юридичні наслідки щодо кожної події, то така особа як Тупицький ніколи не стала б головою Конституційного Суду та ця криза взагалі не виникла. Формально КСУ правий – юридичний механізм не дає можливості президенту зробити те, що він хоче. Проте, як інакше розв'язувати проблему, коли суд очолює фактично покидьок часів експрезидента Віктора Януковича? Ситуація абсолютно патова, котра мені нагадує події на Майдані 2014 року, коли народ скинув Януковича, не ставши чекати виборів президента. Нажаль, всі керівники держави за часів незалежності не приділяли належної уваги суддівському питанню. А всі реформи призвели лише до того, що суди наразі здебільшого нашпиговані непорядними, не дуже розумними та не фаховими людьми", – підкреслив Сидоренко.
"Своєю заявою збір суддів КСУ фактично звинуватили Зеленського у порушенні Конституції шляхом вчинення антиконституційного акту. В такому випадку суд вирішив не загострювати стосунки та остерігся скасувати указ президента про усунення Тупицького, бо в іншому разу цей документ став би абсолютною підставою для імпічменту. Втім, суд створив прецедент, згідно з яким Зеленський буде притягнутий до відповідальності після відставки або закінчення каденції за статтею 109 ККУ (узурпація влади). Фактично офіційна заява КСУ є основою для майбутнього кримінального процесу проти чинного глави держави", – пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Експерти вважають, що найближчим часом не варто очікувати на політичні наслідки чинних дій Офісу президента щодо судової системи. На найближчі два місяці КСУ опинився у підвішеному стані через те, що наразі будь-які рішення суду будуть ігнорувати президентська гілка влади, Кабмін та більшість у Верховній Раді. "Правовий хаос підсилиться", – підсумував Чорновіл.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.