Країни НАТО на Рамштайні запропонують конкретні кроки щодо вступу України до альянсу – WP
Президент України Володимир Зеленський представить план перемоги на зустрічі контактної групи з питань оборони України "Рамштайн". На цьому саміті, який пройде за участю президента США Джо Байдена, очікуються нові кроки в підтримці України.
Про це повідомило The Washington Post. За словами західного дипломата, країни НАТО розглядають можливість запропонувати Україні більш конкретні кроки на шляху до майбутнього членства в альянсі. Хоча такі заходи можуть не задовольнити термінові запити Києва, це стане важливим сигналом для України. Проте українські чиновники висловлюють побоювання, що президентські вибори у США, які наближаються, можуть поставити під сумнів подальшу допомогу у сфері безпеки.
Зеленський і його команда активно намагаються переконати Байдена підтримати план перемоги, який міг би стати важливою частиною його політичної спадщини. Однак Білий дім уникає рішень, які можуть вплинути на передвиборчу кампанію демократів.
В умовах триваючих бойових дій і труднощів на фронті, українська громадська думка поступово змінюється. Хоча Київ не має наміру поступатися своїми територіями, все більше українців готові до тимчасових компромісів, якщо вони забезпечать членство в НАТО або гарантії безпеки від союзників.
Росія повернула собі наступальну ініціативу на лінії фронту, а Україна поспішає поповнити свої поріділі ряди мобілізаційною кампанією. Несподіване транскордонне вторгнення України в Курську область Росії влітку стало для неї підйомом бойового духу всередині країни і заявою союзникам про те, що вона все ще здатна здобути перемогу на полі бою. Однак цей наступ значною мірою застопорився, тоді як Україна продовжує втрачати позиції у своїх східних регіонах, включно з містом Вугледар, яке було захоплено тільки на цьому тижні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.