Країни НАТО зроблять все необхідне для стримування будь-якої агресії, - Столтенберг
НАТО наразі переживає критичний для європейської безпеки період. Проте Північноатлантичний альянс ніколи не піде на компроміс щодо основних принципів європейської безпеки.
Північноатлантичний альянс готовий до діалогу з Російською Федерацією, але ніколи не піде на компроміси щодо основних засад європейської безпеки. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, пише DW.
Столтенберг наголосив, що дискусія на засіданні Ради Росія-НАТО, яка відбувалася 12 січня, була дуже важкою. За його словами, у Росії є вибір - діалог або ж конфронтація. Водночас він попередив про наслідки для РФ у разі військової ескалації проти України. "Ми надаватимемо підтримку Україні, щоб вона могла підвищити здатність захищати себе", - заявив генсек, додавши, що за напад на Україну Москву очікуватимуть серйозні наслідки у вигляді суворих економічних санкцій. Столтенберг також додав, що країни НАТО зроблять все необхідне не лише для захисту східного флангу Альянсу, але й для стримування будь-якої агресії проти союзників.
ASPI news інформувало, що Сполучені Штати не очікували дуже великих проривів від переговорів з Росією з питань безпеки в Європі. Але Вашингтон, на відміну від Кремля, не вважає проведені зустрічі "невдалими" й готовий до продовження діалогу, заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен. Також нагадаємо, що Україна не підпадає під дію статті 5 НАТО про колективну оборону, але Альянс має план на випадок вторгнення Росії.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.