"Кравчук за вказівкою Єрмака озвучив позицію Путіна", – Чорновіл про ідею провести вибори на Донбасі
Керівник української делегації в ТКГ з врегулювання на Донбасі Леонід Кравчук в інтерв'ю російському інформагентству ТАСС розповів, що вибори на Донбасі, можливо, відбудуться за мажоритарною системою. Чому перший президент України пропонує саме такий варіант, розбиралося ASPI news.
Нагадаємо, що українська делегація підготувала "План спільних кроків", який передбачає повне припинення конфлікту, демілітаризацію ОРДЛО вже на початку наступного року та проведення там місцевих виборів 31 березня 2021-го. "Верховна Рада підготує такий спеціальний закон про вибори. Я не виключаю, що закон про вибори може передбачати не обов'язково пропорційну систему партій. Може, це буде мажоритарна система. Але це поки мої міркування з цього приводу, – зазначив Кравчук. – Далі формується, за результатами виборів, місцева влада. І ця влада починає діяти разом з Україною, а держава бере на себе відповідальність за створення умов для нормального, але специфічного життя людей на цій території з урахуванням того, як вони бачать це життя, як вони хотіли".
"Насправді це не є пропозиція персонально Кравчука, – зазначив нардеп III-VI скликань, політолог Тарас Чорновіл. – Ще за минулої влади на проведенні виборів за мажоритарною системою наполягали представники ОРДЛО. Річ у тім, що ще до моменту проведення виборів мали створити ситуацію, за якою на тих територіях українські партії – єдині суб’єкти виборчого процесу на місцевому рівні в громадах з населенням понад 10 тисяч – можуть проводити політичну діяльність. Для цього потрібно було виконати низку умов. По-перше, територію ОРДЛО мали покинути всі незаконні збройні формування. По-друге, гарантами безпеки стали б міжнародні миротворці, котрі проводили б не лише поліцейську, а й воєнну місію. Тобто потрібно було здійснити багато кроків,на які Росія та її маріонетки ніколи б не погодилися. Тому вибори за партійними списками, як це наразі виписано у Виборчому кодексі, в ОРДЛО неможливі. Тому з боку бойовиків пролунала вимога провести вибори на основі мажоритарної системи з балотуванням самовисуванців. Проте ця пропозиція для української сторони була неприйнятною".
Експерт підкреслює, що за таких умов в місцевих виборах в ОРДЛО не були б присутні українські партії, туди б не мала доступу ЦВК, яка координує партійні висунення. Натомість в ОРДЛО створять якісь виборчі комісії невідомо з ким у складі, на невідомо яких підставах. Бойовикам було важливо провести вибори без жодних елементів деокупації під повним контролем Росії.
"Наразі президент РФ Володимир Путін переміг на минулих президентських виборах в Україні, – продовжив Чорновіл. – Наголошую, вибори в ОРДЛО за мажоритарної системою не є пропозицією України. Це умова Кремля, у разі виконання якої Москва планувала легітимізувати своїх маріонеток в українському правовому полі. А тепер Кравчук транслює це побажання, представляючи їх як позицію нашої держави. Проте, оскільки Леонід Макарович не є самостійною фігурою, то йому сказав озвучити думку про мажоритарні вибори в ОРДЛО справжній керівник України. Я так розумію, що це не Зеленський, а, напевно, глава Офісу президента Андрій Єрмак. Тобто саме він дійшов висновку, що йому потрібно підтримати позицію бойовиків".
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.