Кремль відреагував на повідомлення щодо можливого приєднання окупованого Донбасу до Росії
Росія продовжить "підтримувати" жителів окупованого Донбасу. Кремль відкидає свою причетність до бажання терористичних угрупувань ДНР і ЛНР приєднатися до РФ.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков не може підтвердити такі плани. Чиновник 6 липня повідомив "РБК", що не володіє даною інформацією.
Олександр Бородай, колишній ватажок бойовиків ДНР, заявляв про бажання самопроголошеної влади стати частиною Росії. Нібито Луганськ та Донецьк можуть вже найближчим часом прийняти відповідні рішення.
Пєсков зазначив, що Москва продовжить підтримувати жителів Донбасу, але такі про рішення йому невідомо. Він вважає, що є істотні зрушення щодо урегулювання ситуації на Донбасі. Видачу паспортів росіяни пояснюють гуманітарною метою. Кремль нібито допомагає тим, хто просив захисту від "свавілля" у 2014 році.
Раніше ASPI news повідомляло, що на окупованих територіях Донбасу терористи заговорили про "кримський сценарій". Стало також відомо, що президент Володимир Зеленський пояснив, що Росія не буде вказувати Україні, коли їй приймати рішення щодо Донбасу.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.