Крим вже покинули близько 50 тисяч кримських татар – Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що Крим були вимушені покинути близько 50 тисяч кримських татар. Про це він сказав в інтерв'ю РБК-Україна.
За словами Чубарова, напередодні російського вторгнення на початку 2014 року в Криму проживало близько 300 тисяч кримських татар. Це близько 13% від загальної кількості населення півострова. "На жаль, зараз не можемо назвати точну цифру, скільки кримських татар перебуває там через 10 років окупації. Багато хто виїхав саме через переслідування. Люди бояться за своє життя, за життя дітей, близьких. Але є й частина тих, хто з різних причин виїхати просто не може. Моїй мамі вже більше 90 років. Вона в Криму, я за ці роки її не мав можливості побачити", - сказав Чубаров.
Він додав, що активна фаза виїзду кримських татар була, коли окупаційний режим оголосив мобілізацію у вересні 2022 року. "Чоловіки виїздили, щоб уникнути мобілізації. Багато хто виїхав з родинами, хтось – сам. Загалом можу дати приблизну оціночну цифру: Крим вимушені були покинути до 50 тисяч людей", - розповів Чубаров.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.