Кримські правозахисники надіслали Путіну подарунки
Посилка в Кремль, яку відправили з головного поштамту країни, складалася з аналітичних та правозахисних матеріалів щодо порушення громадських прав мешканців Криму та їх незаконного грубого переслідування окупаційною владою, поваідомляє zik.ua.
Захід організували «КримСОС» разом із «Кримською правозахисною групою», Українською Гельсінською спілкою, «Amnesty International Україна», «Центром інформації про права людини», «Human Rights Watch». Його мета – створити постійний інформаційний резонанс навколо порушень прав людини на українському півострові та привернути суспільну і владну увагу (як уповноважених органів Росії, так і України) до проблем наших співвітчизників, які сьогодні залишаються практично беззахисними проти агресії російського окупанта, що чимдужче набирає більш жорстких форм та системного характеру. Акція також є своєрідною контрвідповіддю репресивним органам окупаційної адміністрації, яка перед кожним Новим роком робить «подарунки» місцевим активістам у вигляді арештів, затримань, обшуків, фізичного насилля, погроз.
«Звичайно, тенденції переслідування активістів в Криму є набагато більшими, ніж в 2014 році. Якщо раніше це були якісь хаотичні випадки, окремі залякування, то тепер вони набули системного характеру. Це пов’язано з активізацією руху спротиву в Криму. Саме тому сьогодні всі сили окупаційної машини кинуто на боротьбу з кількома такими рухами, в т.ч. рухом кримських татар, який є зараз самим активним на півострові», – розповідає головний координатор акції, Голова правління «КримСОС» Таміла Ташева.
Свідченням системності переслідувань є цифри статистики, які говорять, що за весь час окупації через російські буцегарні пройшли понад 70 громадських активістів Криму. З них 55 – все ще залишаються у стані несвободи: їх або ув’язнено, або запроторено під домашній арешт та інші види обмеження волі. Російські окупаційні суди доходять до абсурду, виносячи за раз по кілька десятків судових вироків, або відкриваючи все нові і нові кримінальні справи проти одних і тих самих людей, як це трапилося, наприклад, з Володимиром Балухом.
Іншою форму репресій є обкладання громадян непосильними штрафами. Загалом таких вже нараховано на суму в майже 1,5 млн грн, з яких найбільший – біля 70 тис. грн.
Координатор «Кримської правозахисної групи», юрист Ольга Скрипник пояснює, що, дійсно, серед репресованих новою окупаційною адміністрацією більшість – кримські татари. Але у цьому списку є чимало й кримських українців. Та й взагалі говорити виключно про расові чи етнічні переслідування з боку Росії не зовсім коректно. Адже вони застосовують силу до всіх осіб та груп, які виступають у своїх діях чи висловлюваннях проти окупації Криму чи агресії федерації. Тож жертвами утисків стають і журналісти та блогери, і представники Української Православної Церкви Київського патріархату, і правозахисники, і просто свідомі патріоти.
Тож правозахисники наголошують на необхідності постійного інформаційного фокусу на темі захисту українських громадян в окупації та визволення з тюрем бранців. Вони також проводять змістовну роботу зі збору доказів усіх цих репресій і прогнозують, що 2018-ій рік може стати роком гучних міжнародних судових процесів проти російського окупанта в Криму.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російське командування регулярно перебільшує військові успіхи, намагаючись видати обмежені тактичні просування за стратегічні прориви. Аналітики наголошують: це не відображає реальної ситуації на полі бою, а є елементом пропаганди, покликаної деморалізувати Україну та переконати Захід у «неминучості» перемоги Росії.
Американська розвідка оцінила ситуацію на фронті й дійшла висновку, що Росія не відмовиться від стратегії затяжної війни. Кремль прагне використати час як головний інструмент тиску, поступово виснажуючи українські сили та ресурси.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.