Кримські правозахисники надіслали Путіну подарунки

Посилка в Кремль, яку відправили з головного поштамту країни, складалася з аналітичних та правозахисних матеріалів щодо порушення громадських прав мешканців Криму та їх незаконного грубого переслідування окупаційною владою, поваідомляє zik.ua.

Захід організували «КримСОС» разом із «Кримською правозахисною групою», Українською Гельсінською спілкою, «Amnesty International Україна», «Центром інформації про права людини», «Human Rights Watch». Його мета – створити постійний інформаційний резонанс навколо порушень прав людини на українському півострові та привернути суспільну і владну увагу (як уповноважених органів Росії, так і України) до проблем наших співвітчизників, які сьогодні залишаються практично беззахисними проти агресії російського окупанта, що чимдужче набирає більш жорстких форм та системного характеру. Акція також є своєрідною контрвідповіддю репресивним органам окупаційної адміністрації, яка перед кожним Новим роком робить «подарунки» місцевим активістам у вигляді арештів, затримань, обшуків, фізичного насилля, погроз.

«Звичайно, тенденції переслідування активістів в Криму є набагато більшими, ніж в 2014 році. Якщо раніше це були якісь хаотичні випадки, окремі залякування, то тепер вони набули системного характеру. Це пов’язано з активізацією руху спротиву в Криму. Саме тому сьогодні всі сили окупаційної машини кинуто на боротьбу з кількома такими рухами, в т.ч. рухом кримських татар, який є зараз самим активним на півострові», – розповідає головний координатор акції, Голова правління «КримСОС» Таміла Ташева.

Свідченням системності переслідувань є цифри статистики, які говорять, що за весь час окупації через російські буцегарні пройшли понад 70 громадських активістів Криму. З них 55 – все ще залишаються у стані несвободи: їх або ув’язнено, або запроторено під домашній арешт та інші види обмеження волі. Російські окупаційні суди доходять до абсурду, виносячи за раз по кілька десятків судових вироків, або відкриваючи все нові і нові кримінальні справи проти одних і тих самих людей, як це трапилося, наприклад, з Володимиром Балухом.

Іншою форму репресій є обкладання громадян непосильними штрафами. Загалом таких вже нараховано на суму в майже 1,5 млн грн, з яких найбільший – біля 70 тис. грн.

Координатор «Кримської правозахисної групи», юрист Ольга Скрипник пояснює, що, дійсно, серед репресованих новою окупаційною адміністрацією більшість – кримські татари. Але у цьому списку є чимало й кримських українців. Та й взагалі говорити виключно про расові чи етнічні переслідування з боку Росії не зовсім коректно. Адже вони застосовують силу до всіх осіб та груп, які виступають у своїх діях чи висловлюваннях проти окупації Криму чи агресії федерації. Тож жертвами утисків стають і журналісти та блогери, і представники Української Православної Церкви Київського патріархату, і правозахисники, і просто свідомі патріоти.

Тож правозахисники наголошують на необхідності постійного інформаційного фокусу на темі захисту українських громадян в окупації та визволення з тюрем бранців. Вони також проводять змістовну роботу зі збору доказів усіх цих репресій і прогнозують, що 2018-ій рік може стати роком гучних міжнародних судових процесів проти російського окупанта в Криму.