Кучма розповів, коли на Донбасі запрацює "формули Штайнмаєра"
Представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма заявив, що проведення виборів на Донбасі та реалізація "формули Штайнмаєра" можливі після дотримання стандартів безпеки та встановлення контролю над українсько-російським кордоном.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Коротко щодо "формули Штайнмаєра". Моя позиція дуже проста і зрозуміла: мають бути дотримані стандарти безпеки і всі інші стандарти - тоді ми готові проводити вибори. У тому числі питання кордону українсько-російського. Я не кажу, що ми сьогодні можемо там прикордонників українських поставити, але хоча б СММ ОБСЄ - її і сьогодні туди не пускають. А коли неконтрольованого кордону близько 450 км - що це таке?" - сказав Кучма під час спілкування зі студентами Університету ім. Альфреда Нобеля у Дніпрі.
За його словами, якщо Україна та Росія хочуть проведення демократичних виборів і "щоб українська територія дійсно стала українською", а не підконтрольною Росії, то треба зробити "все, що відповідає цим стандартам".
"Тоді і мир буде в Україні. Це записано і в Мінських угодах: перший пункт - безпека. А якщо щодня там стріляють, то про що можна говорити, якщо щодня гинуть люди?", - запитує Кучма.
Він зазначив, що не може сприймати позицію деяких політиків і не готовий підписувати документ, який не включає безпеку українців на Донбасі.
"Коли з того боку (з Росії) звучить, що "ми один народ", то чому ми вбиваємо свій один народ? Тому ту політику, яку ми іноді слухаємо від деяких політиків, я сприймати не можу і під таким документом ставити свій підпис не хочу", – наголосив Кучма.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.