Кулеба назвав "слабке місце" Європи, яке може стати причиною поразки України у війні

Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Про це повідомив колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на шпальтах The New York Times. За словами ексміністра, "формула роботи" європейських лідерів із Трампом щодо України полягає у тому, що, по-перше, потрібно лестити: хвалити його силу, відданість миру та здатність укладати угоди. А по-друге, пише Кулеба, потрібно поступово намагатися налаштувати президента США проти російського правителя Володимира Путіна. "Минулого тижня ця стратегія знову спрацювала. Коли зустріч Трампа з Путіним на Алясці кількома днями раніше виглядала так, ніби вона може зірвати все, над чим вони працювали, президент України Володимир Зеленський та лідери Великої Британії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської Комісії поспішили до Вашингтона, щоб відвести розмову від територіальних поступок і повернутися до гарантій безпеки. Зустріч, за всіма даними, була сердечною та дружньою, і Україні було надано чергову відстрочку", - йдеться в матеріалі.
Водночас, на думку ексміністра, проблема в тому, що європейці витрачають величезні ресурси лише для того, щоб утримати ситуацію майже на місці у той час, як свою єдність потрібно використати як платформу сили, щоб керувати переговорами та підтримувати Україну на полі бою. "Вражає, що Євросоюз - одна з найбільших економік світу та найбільший єдиний ринок зі значним політичним впливом та відчутним потенціалом стати військовою державою - задовольняється тим, щоб слідувати, а не вести. Схоже, для цього є дві причини: засвоєна звичка підкорятися Америці та реальність того, що бути союзом не обов'язково означає бути єдиним, навіть із фундаментальних питань", - наголосив колишній урядовець.
У той же час Кулеба наголосив на очевидній "дистанції між США та Європою", мовляв, якщо після зустрічі Трампа і європейських лідерів у Вашингтоні 18 серпня було враження, "ніби Європа та Америка уклали якусь важливу угоду", то після повернення додому "тон охолонув". "Те, що спершу подається як зустріч відданих партнерів, насправді більше нагадує ввічливу зустріч відчуженого подружжя - формально розділеного, але ще не розлученого", - наголосив ексміністр.
За таких умов, вважає він, якщо буде оголошено перемир’я або навіть формальний кінець війни, "є ризик, що рішучість європейських союзників України ослабне, а єдність розколеться". "Травма Європи від континентальних війн, особливо двох світових воєн, навчила, що зміна кордонів силою веде лише до більшого насильства. Це настільки глибоко, що Зеленський може розраховувати на європейських партнерів у питанні територіальної цілісності.
Проте він може бути менш упевнений у їхній здатності виконувати інші взяті зобов’язання: виробництво та постачання більшої кількості зброї, інвестиції в оборонну промисловість України та просування її шляху до членства в ЄС", - висловився Кулеба.
На його думку, Європа могла б мати значно сильнішу позицію, "якби подолала вето Угорщини на вступ України до ЄС, якби нарощування військового виробництва на континенті було швидшим та рівномірніше розподіленим і якби багатомісячна робота над гарантіями безпеки не завершилася оголошенням, що робота продовжиться". "Нездатність Європи діяти єдиним фронтом - це її вічне слабке місце та шлях до поразки, зокрема в Україні. Але якщо вона зможе об'єднатися - і залишитися єдиною - Путін не переможе", - підсумував колишній очільник МЗС України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.
Після зустрічі з Путіним 6 серпня Трамп спробував домогтися прориву у переговорах про завершення війни в Україні, спираючись на повідомлення свого посланця Віткоффа про нібито можливі територіальні поступки Росії.
Після масованого обстрілу України в ніч проти четверга Міністерство закордонних справ звернулося до союзників із вимогою посилити тиск на Росію та підтримати Україну засобами протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провели телефонну розмову. Лідери, зокрема, обговорили дипломатичні кроки щодо завершення війни та гарантії безпеки для української держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удар РФ по Україні, зокрема, Києву у ніч на 28 серпня, є також ударом по Європі та президенту США Дональду Трампу.
Україна спільно з партнерами планує підготувати письмову конфігурацію гарантій безпеки вже наступного тижня.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що зустрічі президента РФ Володимира Путіна й українського лідера Володимира Зеленського, найімовірніше, не буде. Про це він сказав у французькому Безансоні перед зустріччю з президентом Франції Емманюелем Макроном.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп був незадоволений через російський удар по Києву. Але його це "не здивувало". Він нібито вважає, що український лідер і російський президент "не можуть припинити війну".
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.
Після зустрічі з Путіним 6 серпня Трамп спробував домогтися прориву у переговорах про завершення війни в Україні, спираючись на повідомлення свого посланця Віткоффа про нібито можливі територіальні поступки Росії.
Після масованого обстрілу України в ніч проти четверга Міністерство закордонних справ звернулося до союзників із вимогою посилити тиск на Росію та підтримати Україну засобами протиповітряної оборони.