Кулеба назвав умову для перелому в Криму: ексглава МЗС прогнозує початок втечі росіян із півострова
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
За його словами, ключовим фактором стане не лише військовий тиск, а й руйнування міфу про безпеку російської присутності в Криму.
Дмитро Кулеба зазначив, що після окупації Криму у 2014 році Росія активно змінювала демографічну ситуацію на півострові, переселяючи туди військових пенсіонерів, чиновників та прихильників російської політики. На його думку, саме ці групи можуть першими почати залишати територію у разі різкої зміни ситуації.
За словами дипломата, важливим моментом стане поява розуміння серед російських громадян, що Крим більше не є захищеним тилом. Якщо Москва не зможе створити ефективну систему оборони від українських засобів ураження, на півострові може початися поступовий вихід частини населення, яке пов’язувало своє перебування там із відчуттям безпеки.
Кулеба наголосив, що Україна вже зараз змінює ситуацію навколо Криму, перетворюючи його з російської військової бази на територію, де окупаційні сили змушені витрачати значні ресурси на захист. Він звернув увагу, що удари по логістиці, військових об’єктах та інфраструктурі поступово впливають на можливості Росії утримувати півострів.
Окремо колишній очільник МЗС України заявив, що питання Криму складається не лише з військової операції. На його думку, існує також політичний та психологічний вимір — послаблення образу Володимира Путіна як лідера, який роками будував свою легітимність навколо захоплення українського півострова.
Саме Крим, як зазначив дипломат, довгий час був одним із головних символів російської пропаганди. Кремль використовував окупацію півострова як доказ власної сили та успіху зовнішньої політики. Однак, якщо Росія втратить контроль над ситуацією в регіоні, це може стати серйозним ударом по внутрішньому сприйняттю влади в РФ.
Кулеба також звернув увагу, що після можливого повернення Криму під контроль України постане складне питання реінтеграції території. За його словами, потрібно вже зараз думати про те, як діяти з різними групами населення, адже за роки окупації люди опинилися у різних життєвих та політичних обставинах.
Водночас дипломат закликав не сприймати можливі зміни в Криму як автоматичний процес. Він наголосив, що війна залишається боротьбою технологій, ресурсів та адаптації, а Росія також намагатиметься пристосуватися до нових умов. Перемогу, за його словами, отримає сторона, яка швидше змінюватиметься та ефективніше використовуватиме свої можливості.
Останнім часом українські удари по Криму стали одним із ключових напрямків військової кампанії. Україна прагне обмежити використання півострова як бази для атак по своїй території та ускладнити постачання російського угруповання військ.
Для Кремля це створює одразу кілька проблем: необхідність посилювати оборону Криму, витрачати додаткові ресурси на захист інфраструктури та підтримувати контроль над регіоном, який раніше вважався одним із найбезпечніших для Росії.
Таким чином, заява Дмитра Кулеби стала не лише прогнозом щодо можливого відтоку росіян із Криму, а й оцінкою ширшого процесу втрати Росією впливу на півострові. За його словами, перелом настане тоді, коли для частини російського населення стане очевидним: колишня впевненість у незворотності окупації більше не відповідає реальності.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.