Кулеба пояснив, чому не потрібно розривати дипломатичні відносини з РФ
Коментуючи питання розриву дипломатичних відносин із Росією, очільник МЗС Дмитро Кулеба заявив, що користі для України зараз від цього не буде. Слід розуміти, що Україна фактично і так припинила відносини з державою-агресором.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україні немає сенсу нині розривати дипломатичні відносини з Росією - навіть на тлі проведення в ОРДЛО виборів у Державну думу РФ. Це питання потрібно було порушувати ще в 2014 році, на початку російської агресії. В ефірі телеканалу "ДОМ" Кулеба пояснив, що на цьому етапі МЗС ініціювати подібний крок не буде. Для того, щоб повернутися до питання припинення будь-яких дипвідносин із РФ, "має відбутися щось мегакатастрофічне". Кулеба підкреслив, що розрив дипломатичних відносин – це "найвища міра покарання". Розрив дипломатичних відносин з РФ - красиве гасло, але користі нуль.
Раніше Дмитро Кулеба заявляв, що процес інтеграції України у військово-політичний блок країн НАТО не має визначеності та чіткості. Нагадаємо, під час зустрічі президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена в Вашингтоні очільник Білого дому заявив, що Україна повинна бути в НАТО.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.