Кулеба пояснив, навіщо Путін у 2007 році прийшов на переговори з Меркель із собакою
Голова Кремля Володимир Путін у 2007 році прийшов на переговори з Ангелою Меркель, яка очолювала німецький уряд, із собакою, щоб продемонструвати грубий прояв сили. Подробиці повідомив керівник МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв’ю YouTube-каналу "Бомбардир".
Російський президент знав про страх тодішньої канцлерки ФРН щодо цих тварин. Він навмисно пішов на такий вчинок. Дмитро Кулеба наголосив на тому, що очільник Кремля вирішив здійснити своєрідний акт залякування. Він намагався вплинути на емоції канцлерки. "Показати чистий прояв сили, такий грубий, маскулінний прояв сили. Тобто чисто налякати", — сказав міністр.
Також він розповів, що під час переговорів у Туреччині навесні 2022 року голова МЗС України ледве стримався від емоційних дій, яких не дозволяє дипломатичний протокол. Він розповів, як хотів підвестися та вдарити в обличчя Сергія Лаврова, керівника МЗС РФ. За його словами, це ті зустрічі, де виникало бажання співрозмовнику "заїхати по обличчю, але ти не можеш собі це дозволити".
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.