Кулеба пояснив, навіщо Путін у 2007 році прийшов на переговори з Меркель із собакою
Голова Кремля Володимир Путін у 2007 році прийшов на переговори з Ангелою Меркель, яка очолювала німецький уряд, із собакою, щоб продемонструвати грубий прояв сили. Подробиці повідомив керівник МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв’ю YouTube-каналу "Бомбардир".
Російський президент знав про страх тодішньої канцлерки ФРН щодо цих тварин. Він навмисно пішов на такий вчинок. Дмитро Кулеба наголосив на тому, що очільник Кремля вирішив здійснити своєрідний акт залякування. Він намагався вплинути на емоції канцлерки. "Показати чистий прояв сили, такий грубий, маскулінний прояв сили. Тобто чисто налякати", — сказав міністр.
Також він розповів, що під час переговорів у Туреччині навесні 2022 року голова МЗС України ледве стримався від емоційних дій, яких не дозволяє дипломатичний протокол. Він розповів, як хотів підвестися та вдарити в обличчя Сергія Лаврова, керівника МЗС РФ. За його словами, це ті зустрічі, де виникало бажання співрозмовнику "заїхати по обличчю, але ти не можеш собі це дозволити".
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.