Кулеба пояснив свої слова про "війну лопатами"
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що проглядає критичні коментарі, але не особливо рефлексує з цього приводу. І єдина критика, яка його справді чіпляє – це реакція на заяву в інтерв’ю американському ЗМІ про те, що у разі відсутності зброї "українці будуть воювати лопатами".
Як пояснив Кулеба у інтерв’ю телеведучій 1+1 Наталії Мосейчук, тоді Україна боролася за ухвалення законопроєкту про фінансування Конгресом нових поставок зброї для ВСУ. Один з аргументів, який використовували проти ухвалення законопроєкту, полягав у тому, що для того, щоб закінчити війну, треба дати українцям зрозуміти, що більше зброї не буде, і тоді вони будуть більш зговірливими. "Тоді був потрібен сильний емоційний образ, метафора, це американці, треба по-простому пояснити... І виходить те що я сказав в Америці для того, щоб вибити зброю для України, обернулося, що "Кулеба відправляє всіх воювати лопатами" і всі це запам’ятали. Це до цих пір мене переслідує", - зазначив ексміністр.
Також, проти нього є ще кілька критичних історій – про втечу в Америку, і загалом, як до представника влади – "до чого ви довели країну, на тобі кров". Однак, за словами Кулеби, з усіх наративів "чіпляє тільки лопата". "З однієї простої причини – я як міністр 80% часу займався зброєю. І коли присвячуєш себе цьому… і є результати на які ніхто не сподівався і які перевершили всі очікування, а тобі потім вішають, що ти з лопатами відправляв людей воювати – чесно скажу, це єдина тема, яка мене чіпляє", - каже ексміністр.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.