Кулеба про вступ України до НАТО: не з "області фантастики"
Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Украина може вступити в Європейський Союз і НАТО, незважаючи на агресивну позицію Росії. Так вже вчинили країни Балтії та Центральної Європи.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що досвід вступу балтійських країн до ЄС і НАТО дає підстави для оптимізму щодо майбутнього членства України. Про це він заявив у програмі, повний запис якої є в розпорядженні "Європейської правди".
Ведучий програми HARDtalk на BBC Стівен Сакур заявив Кулебі, що членство України у ЄС і НАТО є "фантазіями", бо це - "червоні лінії" для президента Росії Володимира Путіна і запитав, чому українська влада не визнає неможливість вступу в ці союзи перед українським народом. На що Дмитро Кулеба навів низку аргументів.
Очільник українського МЗС нагадав, що на початку 90-х центральноєвропейські країни, включно з балтійськими країнами, чули тверде "ні" на своє бажання приєднатися до НАТО і ЄС. І для них Росія говорила про "червоні лінії". "І зараз це сталося. Небо не впало на землю. Це зайняло час, політичні зобов'язання, але тут немає нічого з області фантастики", - цитує слова Кулеби "Європейська Правда".
Кулеба додав, що український народ вважає НАТО джерелом безпеки і стабільності, тому вірить у членство в Альянсі незалежно від персоналій при владі.
Раніше міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що активні дії США і НАТО в Європі не тільки сприяють зростанню військової небезпеки, а й провокують війну на Донбасі. Нагадаємо, Дмитро Пєсков відповів журналістам на запитання, чи вплинуть американські санкції на зустріч президентів США і РФ
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.