КВУ назвав найактивніших нардепів минулого року
Комітет виборців України визначив народних депутатів, які найчастіше виступали в парламенті у 2020 році. У топ-10 найбільше представників фракції "ОПЗЖ" і лише один народний депутат від "Слуги народу".
КВУ склав рейтинг найбільш балакучих нардепів. Про це повідомлялось на сайті організації в п'ятницю, 22 січня.
Зазначається, що враховувались виступи депутатів з місця і з парламентської трибуни. У рейтингу не враховано виступи депутатів, які займають керівні посади в Раді. Всього протягом 2020 року відбулося 89 пленарних засідань Верховної Ради.
ТОП-10 рейтингу виглядає так:
- Нестор Шуфрич (Опозиційна платформа - За життя) - 360 виступів за рік;
- Микола Сольський (Слуга народу) - 289 виступів;
- Наталія Королевська (ОПЗЖ) - 219 виступів;
- Олександр Колтунович (ОПЗЖ) - 218 виступів;
- Вадим Івченко (ВО Батьківщина) - 179 виступів;
- Сергій Соболєв (ВО Батьківщина) - 175 виступів;
- Олексій Гончаренко (Європейська солідарність) - 173 виступи;
- Ніна Южаніна (Європейська солідарність) - 166 виступів;
- Тарас Батенко (За майбутнє) - 143 виступи;
- Сергій Шахов (Довіра) - 127 виступів.
Також серед лідерів за кількістю виступів Михайло Папієв (ОПЗЖ) - 119 виступів, Ірина Геращенко (ЄС) - 106 виступів, Сергій Власенко (ВО Батьківщина) - 103 виступи, Іван Крулько (ВО Батьківщина) - 102 виступи, Ярослав Железняк (Голос) - 101 виступ.
Раніше стало відомо, що 100 народних депутатів не виступили жодного разу протягом 2020 року. З них 72 представники "Слуги народу" або кожен четвертий депутат провладної фракції. Також КВУ назвав головних "прогульників" року в Раді. У 2020 році на показники відвідуваності Верховної Ради об'єктивно вплинула ситуація з коронавірусом. Але в розрізі фракцій і груп парламенту загальна тенденція не змінилася.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.