КВУ назвав найактивніших нардепів минулого року
Комітет виборців України визначив народних депутатів, які найчастіше виступали в парламенті у 2020 році. У топ-10 найбільше представників фракції "ОПЗЖ" і лише один народний депутат від "Слуги народу".
КВУ склав рейтинг найбільш балакучих нардепів. Про це повідомлялось на сайті організації в п'ятницю, 22 січня.
Зазначається, що враховувались виступи депутатів з місця і з парламентської трибуни. У рейтингу не враховано виступи депутатів, які займають керівні посади в Раді. Всього протягом 2020 року відбулося 89 пленарних засідань Верховної Ради.
ТОП-10 рейтингу виглядає так:
- Нестор Шуфрич (Опозиційна платформа - За життя) - 360 виступів за рік;
- Микола Сольський (Слуга народу) - 289 виступів;
- Наталія Королевська (ОПЗЖ) - 219 виступів;
- Олександр Колтунович (ОПЗЖ) - 218 виступів;
- Вадим Івченко (ВО Батьківщина) - 179 виступів;
- Сергій Соболєв (ВО Батьківщина) - 175 виступів;
- Олексій Гончаренко (Європейська солідарність) - 173 виступи;
- Ніна Южаніна (Європейська солідарність) - 166 виступів;
- Тарас Батенко (За майбутнє) - 143 виступи;
- Сергій Шахов (Довіра) - 127 виступів.
Також серед лідерів за кількістю виступів Михайло Папієв (ОПЗЖ) - 119 виступів, Ірина Геращенко (ЄС) - 106 виступів, Сергій Власенко (ВО Батьківщина) - 103 виступи, Іван Крулько (ВО Батьківщина) - 102 виступи, Ярослав Железняк (Голос) - 101 виступ.
Раніше стало відомо, що 100 народних депутатів не виступили жодного разу протягом 2020 року. З них 72 представники "Слуги народу" або кожен четвертий депутат провладної фракції. Також КВУ назвав головних "прогульників" року в Раді. У 2020 році на показники відвідуваності Верховної Ради об'єктивно вплинула ситуація з коронавірусом. Але в розрізі фракцій і груп парламенту загальна тенденція не змінилася.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.