КВУ назвав найактивніших нардепів минулого року
Комітет виборців України визначив народних депутатів, які найчастіше виступали в парламенті у 2020 році. У топ-10 найбільше представників фракції "ОПЗЖ" і лише один народний депутат від "Слуги народу".
КВУ склав рейтинг найбільш балакучих нардепів. Про це повідомлялось на сайті організації в п'ятницю, 22 січня.
Зазначається, що враховувались виступи депутатів з місця і з парламентської трибуни. У рейтингу не враховано виступи депутатів, які займають керівні посади в Раді. Всього протягом 2020 року відбулося 89 пленарних засідань Верховної Ради.
ТОП-10 рейтингу виглядає так:
- Нестор Шуфрич (Опозиційна платформа - За життя) - 360 виступів за рік;
- Микола Сольський (Слуга народу) - 289 виступів;
- Наталія Королевська (ОПЗЖ) - 219 виступів;
- Олександр Колтунович (ОПЗЖ) - 218 виступів;
- Вадим Івченко (ВО Батьківщина) - 179 виступів;
- Сергій Соболєв (ВО Батьківщина) - 175 виступів;
- Олексій Гончаренко (Європейська солідарність) - 173 виступи;
- Ніна Южаніна (Європейська солідарність) - 166 виступів;
- Тарас Батенко (За майбутнє) - 143 виступи;
- Сергій Шахов (Довіра) - 127 виступів.
Також серед лідерів за кількістю виступів Михайло Папієв (ОПЗЖ) - 119 виступів, Ірина Геращенко (ЄС) - 106 виступів, Сергій Власенко (ВО Батьківщина) - 103 виступи, Іван Крулько (ВО Батьківщина) - 102 виступи, Ярослав Железняк (Голос) - 101 виступ.
Раніше стало відомо, що 100 народних депутатів не виступили жодного разу протягом 2020 року. З них 72 представники "Слуги народу" або кожен четвертий депутат провладної фракції. Також КВУ назвав головних "прогульників" року в Раді. У 2020 році на показники відвідуваності Верховної Ради об'єктивно вплинула ситуація з коронавірусом. Але в розрізі фракцій і груп парламенту загальна тенденція не змінилася.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Президент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.