Лещенко повертається: ТСК засудила пропозицію Кубракова повернути "неефективного" чиновника у Наглядову Раду УЗ
Члени Тимчасової слідчої комісії ВР з питань оцінки критичного стану "Укрзалізниці" засудили пропозиції міністра інфраструктури Олександра Кубракова повернути Сергія Лещенка до складу Наглядової ради підприємства. Своє обурення члени комісії висловили заступнику міністра інфраструктури у ході засідання ТСК.
Вони нагадали , що "ряд має погоджувати кадрові питання із членами комісії. Відповідне рішення ТСК схвалила 30 квітня 2021 року. Втім, у Міністерстві вирішили повернути Лещенка до складу Наглядової ради, не узгодивши це із членами комітету.
"Призначення членів Наглядової ради відбувається відповідно до рішення КМУ. Міністерство інфраструктури має повне право подати таку пропозицію, як рекомендацію", - заявив заступник Курбакова, додаючи, що не готовий коментувати відповідне рішення ТСК.
Рішення Курбакова розкритикувала також голова ТСК Юлія Гришина.
"Якщо ви не будете робити кадрові зміни, якщо ви будете залишати усіх тих, хто привів УЗ до такого стану, якщо ви будете повертати людей, які вже показали себе, у наглядову раду, то ваша команда не покаже результат. І ми цього не допустимо. Не будуть люди, які повинні сидіти в тюрмі, управляти УЗ", - заявила Гришина.
9 вересня ВР ухвалила звіт ТСК щодо ситуації в “УЗ”, де зокрема зазначена необхідність термінових кадрових змін. За період роботи ТСК звільнено попереднє керівництво "УЗ", активізовано роботу правоохоронних органів, окрім того, питанням "УЗ" зацікавився Рада нацбезпеки України.
ASPI news повідомляло, СБУ запобігла можливим аваріям поїздів. Фахівці викрили масштабну корупційну схему. Експосадовець "Укрзалізниці" привласнив 1 мільйон гривень.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.