Либерализация налоговой системы неуместна, - Южанина
Об этом она рассказала журналисту АСПИ, отвечая на вопрос о наработках в сторону уменьшения ставки единого социального взноса до 18%, как это предусмотрено в коалиционном соглашении, которое подписали лидеры пяти парламентских фракций в ноябре 2014 года.
"Наработок нет. Была кардинально изменена ставка до 22% с 40%. В правительстве была другая точка зрения, что не нужно уменьшать ставку вообще. Поэтому точно сейчас не можем рассматривать уменьшение ставки", - сказала народный депутат.
На вопрос для чего тогда было вносить в соглашения именно цифру 18%, Южанина сказала, что значительное уменьшение ставки почти в два раза - это и есть исполнение обещания.
"Нам нужна комплексная либерализация. Но вы послушайте, что сейчас говорят в зале Верховной Рады: более половины народных депутатов считают, что такая либерализация неуместна, которой воспользовались те, кому не нужно такую либерализацию предоставлять. И поэтому сейчас вообще неуместно поднимать этот вопрос, ибо 226 голосов нет в зале дальнейшей либерализации", - отметила Южанина.
Она также добавила, что украинцы должны осознать: платить налоги должно физическое лицо и только после этого можно будет говорить о дальнейшем уменьшении налоговой нагрузки.
"Неосознание нашими сотрудниками того, что они сами должны платить налоги, является основной проблемой налоговой культуры. Когда мы говорим, что вся тяжесть ложится на субъекта предпринимательской деятельности и этого не чувствуют работающие - это первый вопрос. Второй вопрос - это "чистая" и "грязная" заработная плата, когда люди, как правило, не понимают в чем разница. Они должны знать одну зарплату - которая им начисляется. Уплата налогов должна происходить исключительно за счет физического лица. Все это приводит к тому, что мы не можем дальше двигаться в направлении общей либерализации. В случае расширения налоговой базы, можно говорить о расширении ставок. А если мы не собираемся платить налоги со всех доходов, как можно дальше говорить о либерализации?", - сообщила Южанина.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.