Либерализация налоговой системы неуместна, - Южанина
Об этом она рассказала журналисту АСПИ, отвечая на вопрос о наработках в сторону уменьшения ставки единого социального взноса до 18%, как это предусмотрено в коалиционном соглашении, которое подписали лидеры пяти парламентских фракций в ноябре 2014 года.
"Наработок нет. Была кардинально изменена ставка до 22% с 40%. В правительстве была другая точка зрения, что не нужно уменьшать ставку вообще. Поэтому точно сейчас не можем рассматривать уменьшение ставки", - сказала народный депутат.
На вопрос для чего тогда было вносить в соглашения именно цифру 18%, Южанина сказала, что значительное уменьшение ставки почти в два раза - это и есть исполнение обещания.
"Нам нужна комплексная либерализация. Но вы послушайте, что сейчас говорят в зале Верховной Рады: более половины народных депутатов считают, что такая либерализация неуместна, которой воспользовались те, кому не нужно такую либерализацию предоставлять. И поэтому сейчас вообще неуместно поднимать этот вопрос, ибо 226 голосов нет в зале дальнейшей либерализации", - отметила Южанина.
Она также добавила, что украинцы должны осознать: платить налоги должно физическое лицо и только после этого можно будет говорить о дальнейшем уменьшении налоговой нагрузки.
"Неосознание нашими сотрудниками того, что они сами должны платить налоги, является основной проблемой налоговой культуры. Когда мы говорим, что вся тяжесть ложится на субъекта предпринимательской деятельности и этого не чувствуют работающие - это первый вопрос. Второй вопрос - это "чистая" и "грязная" заработная плата, когда люди, как правило, не понимают в чем разница. Они должны знать одну зарплату - которая им начисляется. Уплата налогов должна происходить исключительно за счет физического лица. Все это приводит к тому, что мы не можем дальше двигаться в направлении общей либерализации. В случае расширения налоговой базы, можно говорить о расширении ставок. А если мы не собираемся платить налоги со всех доходов, как можно дальше говорить о либерализации?", - сообщила Южанина.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.