Либерализация налоговой системы неуместна, - Южанина
Об этом она рассказала журналисту АСПИ, отвечая на вопрос о наработках в сторону уменьшения ставки единого социального взноса до 18%, как это предусмотрено в коалиционном соглашении, которое подписали лидеры пяти парламентских фракций в ноябре 2014 года.
"Наработок нет. Была кардинально изменена ставка до 22% с 40%. В правительстве была другая точка зрения, что не нужно уменьшать ставку вообще. Поэтому точно сейчас не можем рассматривать уменьшение ставки", - сказала народный депутат.
На вопрос для чего тогда было вносить в соглашения именно цифру 18%, Южанина сказала, что значительное уменьшение ставки почти в два раза - это и есть исполнение обещания.
"Нам нужна комплексная либерализация. Но вы послушайте, что сейчас говорят в зале Верховной Рады: более половины народных депутатов считают, что такая либерализация неуместна, которой воспользовались те, кому не нужно такую либерализацию предоставлять. И поэтому сейчас вообще неуместно поднимать этот вопрос, ибо 226 голосов нет в зале дальнейшей либерализации", - отметила Южанина.
Она также добавила, что украинцы должны осознать: платить налоги должно физическое лицо и только после этого можно будет говорить о дальнейшем уменьшении налоговой нагрузки.
"Неосознание нашими сотрудниками того, что они сами должны платить налоги, является основной проблемой налоговой культуры. Когда мы говорим, что вся тяжесть ложится на субъекта предпринимательской деятельности и этого не чувствуют работающие - это первый вопрос. Второй вопрос - это "чистая" и "грязная" заработная плата, когда люди, как правило, не понимают в чем разница. Они должны знать одну зарплату - которая им начисляется. Уплата налогов должна происходить исключительно за счет физического лица. Все это приводит к тому, что мы не можем дальше двигаться в направлении общей либерализации. В случае расширения налоговой базы, можно говорить о расширении ставок. А если мы не собираемся платить налоги со всех доходов, как можно дальше говорить о либерализации?", - сообщила Южанина.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.