Литва відмовилась визнавати документи, які видають в Криму

Литва не визнає документи, які видають на території Криму. Судові інстанції країни не вважають їх законними.
Жінка, яка вимагала у відомств держави визнати легальність рішення кримського судді про розірвання її шлюбу, не отримала позитивного результату в інстанціях. Про це 10 березня повідомило видання Delfi з посиланням на рішення Апеляційного суду Литви.
Спочатку її прохання відхилив РАГС Вільнюса. Окружний суд столиці теж відмовився розривати шлюб і звернувся за роз'ясненнями до Апеляційного суду країни. Наприкінці лютого вища інстанція визнала законність дій вільнюського РАГСу. Суддя Дангуоле Мартінавічене заявила, що Крим було анексовано, а міжнародні норми порушено. Після окупації Росією української території такі документи «не мають юридичної сили в Литві і не можуть бути легалізовані».
Литва послідовно засуджувала незаконну анексію Криму Росією. Країна активно підтримує Україну на міжнародній арені, а її війська беруть участь у навчаннях разом з українськими солдатами.
Раніше ASPI повідомляло, що Литва закликала не забувати злочини Голодомору. Також стало відомо, що литовський уряд подарував Україні боєприпаси до стрілецької зброї.
Країни Європейського Союзу активно вивчають можливість відновлення боліт уздовж східного кордону, щоб убезпечити себе від потенційного російського вторгнення. Цей підхід поєднує два ключові пріоритети — оборону та захист клімату, повідомило Politico.
Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.
Після зустрічі з Путіним 6 серпня Трамп спробував домогтися прориву у переговорах про завершення війни в Україні, спираючись на повідомлення свого посланця Віткоффа про нібито можливі територіальні поступки Росії.
Після масованого обстрілу України в ніч проти четверга Міністерство закордонних справ звернулося до союзників із вимогою посилити тиск на Росію та підтримати Україну засобами протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провели телефонну розмову. Лідери, зокрема, обговорили дипломатичні кроки щодо завершення війни та гарантії безпеки для української держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удар РФ по Україні, зокрема, Києву у ніч на 28 серпня, є також ударом по Європі та президенту США Дональду Трампу.
Україна спільно з партнерами планує підготувати письмову конфігурацію гарантій безпеки вже наступного тижня.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
Країни Європейського Союзу активно вивчають можливість відновлення боліт уздовж східного кордону, щоб убезпечити себе від потенційного російського вторгнення. Цей підхід поєднує два ключові пріоритети — оборону та захист клімату, повідомило Politico.
Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.