Лукашенко розглядав можливість видачі: Єрмак висловився щодо зірваної спецоперації з затримання вагнерівців
Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента, прокоментував спецоперацію з затримання учасників приватної російської воєнної компанії "Вагнер". Він зазначив, що самопроголошений керівник Білорусі Олександр Лукашенко розглядав можливість видачі воєнних злочинців.
У нашій державі нібито жодного документа, необхідного для екстрадиції злочинців, а відповідно і для їхнього арешту, не виявилося. Про це він повідомив 2 грудня в інтерв'ю "РБК-Україна".
Спочатку було заплановано, що генпрокурор полетить до сусідньої країни з цими документами. Згодом виявилося, що жодного документа, необхідного для екстрадиції злочинців, а відповідно й для їхнього арешту в Україні, взагалі не існує.
Ця обставина дозволила заяву Єрмаку, що спецоперація державою не готувалася. Відповідні процедури дозволяли би пояснити міжнародному співтовариству, на якій підставі проведено арешт.
ASPI news повідомляло, сам Лукашенко заявляв, що все одно видав би Росії учасників воєнної компанії "Вагнер". Президент України підтвердив, що обговорював "вагнерівців" з Лукашенком ще до їхнього затримання в Мінську.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.