Макрон має намір розпочати дискусії щодо європейської оборони включно з ядерною зброєю
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що готовий обговорити використання французької ядерної зброї як частини "надійної європейської оборони" від загроз з боку Росії.
Про це він сказав в інтерв'ю французьким регіональним медіа, яке наводить AFP. Макрон зазначив, що готовий "відкрити дискусію" про роль ядерної зброї в загальноєвропейській обороні. "Я виступаю за відкриття цієї дискусії, яка повинна включати протиракетну оборону, засоби для далекобійного ведення вогню, ядерну зброю для тих, хто її має або хто має американську ядерну зброю на своїй території", – сказав французький президент.
"Давайте покладемо все це на стіл і подивимося, що дійсно захищає нас у надійний спосіб", – додав він.
За його словами, "Франція збереже свою специфіку, але готова зробити більший внесок в захист європейської землі". Після виходу Великої Британії з Європейського Союзу Франція залишається єдиним його членом, який володіє власною ядерною зброєю.
Виступаючи перед студентами паризького університету Сорбонна, Макрон попередив, що Європа зіткнулася з екзистенційною загрозою російської агресії. Він закликав континент прийняти "надійну" оборонну стратегію, менш залежну від США. "Бути надійним – це також мати ракети дальнього радіуса дії, щоб відлякати росіян. А ще – ядерна зброя: Доктрина Франції полягає в тому, що ми можемо застосувати її, коли наші життєво важливі інтереси опиняться під загрозою. Я вже казав, що ці життєво важливі інтереси мають європейський вимір", – сказав Макрон.
Побудова спільної європейської оборонної політики вже давно є метою Франції, але вона стикається з опозицією з боку інших країн ЄС, які вважають захист НАТО більш надійним. Однак вторгнення Росії в Україну і можливе повернення Дональда Трампа на посаду президента США дало нове життя закликам до більшої європейської оборонної автономії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.