"Макрон не впорається з роллю Меркель", – політолог назвав претендента на лідерство в Європі (Відео)
Після виходу на політичну пенсію Ангели Меркель постане питання наступника канцлера на континентальне лідерство. Чи може на таку роль претендувати чинний президент Франції Емманюель Макрон, та що це означатиме для України, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Ймовірний наступник Меркель на посту канцлера Німеччини – голова соціал-демократичної партії Олаф Шольц досі не особливо цікавився зовнішньою політикою. Втім, це не означає, що він не буде перейматися цими питаннями надалі. Гадаю, федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр буде підштовхувати нового канцлера до цього, позаяк провідна роль Німеччини у світовій політиці є дуже важливою для країни. Шольц вже розставив певні пріоритети – насамперед відносини з США. І в цій доктрині він дуже сильно відрізнятися від президента Франції Емманюеля Макрона, який вважає, що Америка зрадила Європу. Шольц відверто не підтримав ідею французького лідера про окрему європейську оборонну систему. Німецький політик висловився про укріплення обороноздатності своєї країни та НАТО взагалі ", – підкреслив Чорновіл.
На думку експерта, після геостратегічного провалу Макрона його, як світового політика та Францію, як країну, президентом якої він є, можна сміливо списувати. Йдеться про недавнє створення США, Британією та Австралією військового альянсу для протидії Китаю – AUKUS. Зокрема Австралії допоможуть поставити на озброєння підводні човни з ядерними реакторами. Внаслідок цього контракт 2016 року щодо поновлення підводного флоту Австралії на 40 мільярдів доларів з французькою суднобудівною компанією Naval Group було скасовано.
"Такі втрати на світовому ринку озброєнь, гадаю, будуть коштувати Макрону посади президента на наступних виборах. До того ж у цій ситуації французький президент став себе поводити, як ображений хлопчисько. Хоча його було покарано за попередні загравання з Китаєм", – зазначив політолог.
Фахівець вважає, що зміна французьких правлячих еліт призведе до того, що країна знову на деякий час зосередиться на внутрішній політиці та власних геополітичних інтересах. А це – регіони Середземномор'я та Близький Схід.
"Якщо ж у Європі не з'явиться політик рівня Меркель, то лідерство перейде до європейських інституцій. На жаль, для України завжди було краще персоніфіковане лідерство. Наші політики традиційно не вміють працювати з інституціями. Імідж загубив, але поїхав до Меркель, поспілкувався, запропонував якісь поступки Німеччині та повернувся додому з позитивними результатами. Такий підхід зовсім не працює з інституціями", – підсумував Чорновіл.
Докладніше про це дивіться в ексклюзивному інтерв'ю Тараса Чорновіла ASPI news. Раніше Чорновіл назвав найкращого та найгіршого президентів України. Також політолог розповів, хто з українських прем'єрів наніс найбільше шкоди державі.
ПолітикаПід час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що сигнали з переговорів свідчать: гарантії безпеки від США будуть надані лише після виходу ЗСУ з Донбасу.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаПід час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що сигнали з переговорів свідчать: гарантії безпеки від США будуть надані лише після виходу ЗСУ з Донбасу.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.