"Макрон не впорається з роллю Меркель", – політолог назвав претендента на лідерство в Європі (Відео)
Після виходу на політичну пенсію Ангели Меркель постане питання наступника канцлера на континентальне лідерство. Чи може на таку роль претендувати чинний президент Франції Емманюель Макрон, та що це означатиме для України, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Ймовірний наступник Меркель на посту канцлера Німеччини – голова соціал-демократичної партії Олаф Шольц досі не особливо цікавився зовнішньою політикою. Втім, це не означає, що він не буде перейматися цими питаннями надалі. Гадаю, федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр буде підштовхувати нового канцлера до цього, позаяк провідна роль Німеччини у світовій політиці є дуже важливою для країни. Шольц вже розставив певні пріоритети – насамперед відносини з США. І в цій доктрині він дуже сильно відрізнятися від президента Франції Емманюеля Макрона, який вважає, що Америка зрадила Європу. Шольц відверто не підтримав ідею французького лідера про окрему європейську оборонну систему. Німецький політик висловився про укріплення обороноздатності своєї країни та НАТО взагалі ", – підкреслив Чорновіл.
На думку експерта, після геостратегічного провалу Макрона його, як світового політика та Францію, як країну, президентом якої він є, можна сміливо списувати. Йдеться про недавнє створення США, Британією та Австралією військового альянсу для протидії Китаю – AUKUS. Зокрема Австралії допоможуть поставити на озброєння підводні човни з ядерними реакторами. Внаслідок цього контракт 2016 року щодо поновлення підводного флоту Австралії на 40 мільярдів доларів з французькою суднобудівною компанією Naval Group було скасовано.
"Такі втрати на світовому ринку озброєнь, гадаю, будуть коштувати Макрону посади президента на наступних виборах. До того ж у цій ситуації французький президент став себе поводити, як ображений хлопчисько. Хоча його було покарано за попередні загравання з Китаєм", – зазначив політолог.
Фахівець вважає, що зміна французьких правлячих еліт призведе до того, що країна знову на деякий час зосередиться на внутрішній політиці та власних геополітичних інтересах. А це – регіони Середземномор'я та Близький Схід.
"Якщо ж у Європі не з'явиться політик рівня Меркель, то лідерство перейде до європейських інституцій. На жаль, для України завжди було краще персоніфіковане лідерство. Наші політики традиційно не вміють працювати з інституціями. Імідж загубив, але поїхав до Меркель, поспілкувався, запропонував якісь поступки Німеччині та повернувся додому з позитивними результатами. Такий підхід зовсім не працює з інституціями", – підсумував Чорновіл.
Докладніше про це дивіться в ексклюзивному інтерв'ю Тараса Чорновіла ASPI news. Раніше Чорновіл назвав найкращого та найгіршого президентів України. Також політолог розповів, хто з українських прем'єрів наніс найбільше шкоди державі.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.