"Макрон не впорається з роллю Меркель", – політолог назвав претендента на лідерство в Європі (Відео)
Після виходу на політичну пенсію Ангели Меркель постане питання наступника канцлера на континентальне лідерство. Чи може на таку роль претендувати чинний президент Франції Емманюель Макрон, та що це означатиме для України, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Ймовірний наступник Меркель на посту канцлера Німеччини – голова соціал-демократичної партії Олаф Шольц досі не особливо цікавився зовнішньою політикою. Втім, це не означає, що він не буде перейматися цими питаннями надалі. Гадаю, федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр буде підштовхувати нового канцлера до цього, позаяк провідна роль Німеччини у світовій політиці є дуже важливою для країни. Шольц вже розставив певні пріоритети – насамперед відносини з США. І в цій доктрині він дуже сильно відрізнятися від президента Франції Емманюеля Макрона, який вважає, що Америка зрадила Європу. Шольц відверто не підтримав ідею французького лідера про окрему європейську оборонну систему. Німецький політик висловився про укріплення обороноздатності своєї країни та НАТО взагалі ", – підкреслив Чорновіл.
На думку експерта, після геостратегічного провалу Макрона його, як світового політика та Францію, як країну, президентом якої він є, можна сміливо списувати. Йдеться про недавнє створення США, Британією та Австралією військового альянсу для протидії Китаю – AUKUS. Зокрема Австралії допоможуть поставити на озброєння підводні човни з ядерними реакторами. Внаслідок цього контракт 2016 року щодо поновлення підводного флоту Австралії на 40 мільярдів доларів з французькою суднобудівною компанією Naval Group було скасовано.
"Такі втрати на світовому ринку озброєнь, гадаю, будуть коштувати Макрону посади президента на наступних виборах. До того ж у цій ситуації французький президент став себе поводити, як ображений хлопчисько. Хоча його було покарано за попередні загравання з Китаєм", – зазначив політолог.
Фахівець вважає, що зміна французьких правлячих еліт призведе до того, що країна знову на деякий час зосередиться на внутрішній політиці та власних геополітичних інтересах. А це – регіони Середземномор'я та Близький Схід.
"Якщо ж у Європі не з'явиться політик рівня Меркель, то лідерство перейде до європейських інституцій. На жаль, для України завжди було краще персоніфіковане лідерство. Наші політики традиційно не вміють працювати з інституціями. Імідж загубив, але поїхав до Меркель, поспілкувався, запропонував якісь поступки Німеччині та повернувся додому з позитивними результатами. Такий підхід зовсім не працює з інституціями", – підсумував Чорновіл.
Докладніше про це дивіться в ексклюзивному інтерв'ю Тараса Чорновіла ASPI news. Раніше Чорновіл назвав найкращого та найгіршого президентів України. Також політолог розповів, хто з українських прем'єрів наніс найбільше шкоди державі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Україна та Росія «наближаються до угоди», Кремль поспішив продемонструвати свою «готовність» до діалогу. Дмитро Пєсков заявив, що Москва отримує інформацію про переговори Києва та Вашингтона і вітає зусилля американців, але головною умовою назвав врахування російських інтересів.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його країна припиняє постачання природного газу в Україну, доки Київ не відновить транспортування нафти по «Дружбі». Це рішення він пояснив необхідністю захистити енергетичну безпеку Угорщини та зберегти стабільні ціни на паливо.
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія наблизилися до можливості укласти мирну угоду, проте особиста ворожнеча між Зеленським і Путіним стає головною перепоною. Він наголосив, що без подолання цієї прірви домовленості залишатимуться недосяжними.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.