"Макрон не впорається з роллю Меркель", – політолог назвав претендента на лідерство в Європі (Відео)
Після виходу на політичну пенсію Ангели Меркель постане питання наступника канцлера на континентальне лідерство. Чи може на таку роль претендувати чинний президент Франції Емманюель Макрон, та що це означатиме для України, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Ймовірний наступник Меркель на посту канцлера Німеччини – голова соціал-демократичної партії Олаф Шольц досі не особливо цікавився зовнішньою політикою. Втім, це не означає, що він не буде перейматися цими питаннями надалі. Гадаю, федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр буде підштовхувати нового канцлера до цього, позаяк провідна роль Німеччини у світовій політиці є дуже важливою для країни. Шольц вже розставив певні пріоритети – насамперед відносини з США. І в цій доктрині він дуже сильно відрізнятися від президента Франції Емманюеля Макрона, який вважає, що Америка зрадила Європу. Шольц відверто не підтримав ідею французького лідера про окрему європейську оборонну систему. Німецький політик висловився про укріплення обороноздатності своєї країни та НАТО взагалі ", – підкреслив Чорновіл.
На думку експерта, після геостратегічного провалу Макрона його, як світового політика та Францію, як країну, президентом якої він є, можна сміливо списувати. Йдеться про недавнє створення США, Британією та Австралією військового альянсу для протидії Китаю – AUKUS. Зокрема Австралії допоможуть поставити на озброєння підводні човни з ядерними реакторами. Внаслідок цього контракт 2016 року щодо поновлення підводного флоту Австралії на 40 мільярдів доларів з французькою суднобудівною компанією Naval Group було скасовано.
"Такі втрати на світовому ринку озброєнь, гадаю, будуть коштувати Макрону посади президента на наступних виборах. До того ж у цій ситуації французький президент став себе поводити, як ображений хлопчисько. Хоча його було покарано за попередні загравання з Китаєм", – зазначив політолог.
Фахівець вважає, що зміна французьких правлячих еліт призведе до того, що країна знову на деякий час зосередиться на внутрішній політиці та власних геополітичних інтересах. А це – регіони Середземномор'я та Близький Схід.
"Якщо ж у Європі не з'явиться політик рівня Меркель, то лідерство перейде до європейських інституцій. На жаль, для України завжди було краще персоніфіковане лідерство. Наші політики традиційно не вміють працювати з інституціями. Імідж загубив, але поїхав до Меркель, поспілкувався, запропонував якісь поступки Німеччині та повернувся додому з позитивними результатами. Такий підхід зовсім не працює з інституціями", – підсумував Чорновіл.
Докладніше про це дивіться в ексклюзивному інтерв'ю Тараса Чорновіла ASPI news. Раніше Чорновіл назвав найкращого та найгіршого президентів України. Також політолог розповів, хто з українських прем'єрів наніс найбільше шкоди державі.
Atlantic Council підкреслив важливість візиту Володимира Зеленського до країн Перської затоки, зазначивши, що він відкриває нові можливості для дипломатії та економічної співпраці.
Росія готується до нового загострення війни проти України, повідомляють ЗМІ, посилаючись на джерела у військових колах. За їхніми даними, Кремль може активізувати наступальні дії вже найближчими місяцями, намагаючись використати паузу у міжнародних переговорах та проблеми з фінансуванням української оборони.
Дональд Трамп переглядає підтримку зусиль Європи, заявивши, що США не повинні брати на себе основний тягар фінансування та безпеки континенту. Його позиція викликала занепокоєння серед союзників, адже будь-яке скорочення американської участі може послабити єдність Заходу у протистоянні глобальним викликам.
Зеленський заявив, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонних регіонах України. Попри спроби посилити штурмову активність, російська армія зазнає лише зростаючих втрат, тоді як українські сили утримують позиції та продовжують виконувати визначені завдання.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
У розмові з журналістами Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не повинні були втручатися у війну в Україні, адже це коштувало країні сотні мільярдів доларів і величезних запасів боєприпасів.
Зеленський провів онлайн-розмову з представниками США та НАТО, під час якої сторони узгодили подальші кроки щодо підтримки України. Президент наголосив, що ключовим завданням є посилення оборонних можливостей та координація дій для стримування російської агресії.
Зеленський заявив, що Україні потрібні «інші сигнали» від Сполучених Штатів, аби посилити оборону та забезпечити стабільність на фронті. Він наголосив, що нинішня допомога є важливою, але для стримування Росії необхідні нові рішення та більш рішучі кроки з боку Вашингтона.
Керівник ГУР Кирило Буданов підкреслив, що майбутнє України напряму залежить від сили її армії. За його словами, лише потужні Збройні сили здатні гарантувати, що українці залишаться господарями на своїй землі.
Atlantic Council підкреслив важливість візиту Володимира Зеленського до країн Перської затоки, зазначивши, що він відкриває нові можливості для дипломатії та економічної співпраці.
Росія готується до нового загострення війни проти України, повідомляють ЗМІ, посилаючись на джерела у військових колах. За їхніми даними, Кремль може активізувати наступальні дії вже найближчими місяцями, намагаючись використати паузу у міжнародних переговорах та проблеми з фінансуванням української оборони.
Дональд Трамп переглядає підтримку зусиль Європи, заявивши, що США не повинні брати на себе основний тягар фінансування та безпеки континенту. Його позиція викликала занепокоєння серед союзників, адже будь-яке скорочення американської участі може послабити єдність Заходу у протистоянні глобальним викликам.
Зеленський заявив, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонних регіонах України. Попри спроби посилити штурмову активність, російська армія зазнає лише зростаючих втрат, тоді як українські сили утримують позиції та продовжують виконувати визначені завдання.