Макрон запропонував Байдену та Шольцу радикально змінити стратегію щодо РФ – WSJ
Президент Франції Еммануель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом щодо війни в Україні.
Він переконував співрозмовників змінити стратегію Заходу щодо Росії, яка розпочала повномасштабну агресію проти сусідньої держави. Макрон переконаний: західні країни мають дотримуватися стратегічної невизначеності щодо РФ, аби у разі потреби мати можливість вдатися до усіх можливих варіантів дій, включно з застосуванням військового втручання. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що пропозиція Макрона радикально відрізняється від позиції, якої притримувалася адміністрація Байдена від початку російської агресії проти України. Вашингтон концентрувався на уникненні дій, які, на думку американських посадовців, могли би спровокувати ескалацію конфлікту. Натомість Макрон прагне "розмити" так звані червоні лінії, встановлені Заходом у підтримці України, змусивши Москву гадати, як далеко може зайти ця підтримка.
Втім, джерела видання зазначають, що Байден скептично сприйняв аргументи Макрона. Він, як і раніше, побоюється спровокувати Москву. Не сподобалася ідея французького лідера і Шольцу: той вважає, що подібна зміна стратегії може розділити союзників та втягнути НАТО у війну як сторону конфлікту. "Макрон телефонував Байдену і Шольцу у лютому, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання Путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту. Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені його відкинути. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз'єднаності серед союзників, повідомили офіційні особи", – йдеться у матеріалі.
Тема присутності західних військових та цивільних в Україні, яку підняв Макрон, спровокувала на Заході гострі дискусії щодо того, як союзники мають реагувати на загибель когось з цих військових чи цивільних унаслідок російського удару.
Водночас, цитує видання неназваного американського посадовця, у Білому домі стурбовані, що у разі відправки в Україну французьких військ вони можуть стати пріоритетною ціллю для Росії. А це, мовляв, могло би втягнути як Францію, так і інші західні країни у війну.
Натомість Макрон на ці аргументи, зазначає The Wall Street Journal, резонно зауважив, що у разі, якщо Росія націлиться на французькі війська, це не означатиме кончої необхідності залучати війська НАТО чи США, адже, приміром, у військових кампаніях в Африці, де французи зазнавали втрат, вони не кликали на допомогу союзників.
Видання додає, що своїми думками про необхідність переходу до стратегічної невизначеності Макрон ділився західними лідерами, які 26 лютого зібралися у Єлисейському палаці, аби обговорити підтримку України. Після цього президент Франції запропонував висловити свою позицію щодо почутого Шольца – і той виступив проти такої ідеї. "Ввічливо відкинули" пропозицію Макрона також лідери Нідерландів, Польщі та Греції. На підтримку президента Франції висловилася лише прем'єр-міністр Естонії, яка заявила, що прийшов час для Заходу припинити обговорювати, що вони не будуть робити – і перейти до обговорення того, що вони робитимуть. "Незважаючи на переважну опозицію на саміті, Макрон все ж у розмові з журналістами заявив про те, що хоча консенсусу з приводу відправки військ немає, "нічого не можна виключати", – резюмувало видання.
Серія вибухів на території Росії завдала значних пошкоджень одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури країни — Московському нафтопереробному заводу. За попередніми оцінками, відновлення підприємства може тривати близько шести місяців, що створює додатковий тиск на російську енергетичну систему та військову логістику.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про своєрідне вибачення перед Україною через роль Мінська у війні, розв’язаній Росією, та пояснив, чому білоруська армія досі не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України.
Росія не розглядає можливість завершення бойових дій шляхом простої фіксації нинішньої лінії зіткнення, заявили у Кремлі, вкотре продемонструвавши жорстку позицію щодо переговорного процесу з Україною.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нові дані української розвідки, які свідчать, що Росія змінює розташування своїх систем протиповітряної оборони після українських далекобійних ударів.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія зазнає величезних втрат у війні проти України, а масштаби щомісячних втрат російської армії свідчать про високу ціну, яку Москва платить за продовження агресії.
У Державному департаменті США заявили, що Росія на чолі з Володимиром Путіним відмовляється приймати мирні ініціативи, які пропонує Україна, зокрема через президента Володимира Зеленського.
У Державному департаменті Сполучених Штатів заявили, що Україна перебуває у важливій фазі війни з Росією та наразі має перевагу у протистоянні. Представник американського відомства Джеремі Левін наголосив, що ситуація на полі бою змінилася, а українські сили змогли переламати динаміку війни на свою користь.
Президент України Володимир Зеленський доручив Силам оборони та розвідці переходити до активнішої роботи на випередження щодо об’єктів на території Росії, які використовуються для підтримки агресії проти України.
Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність демонтажу в Білорусі обладнання, яке може допомагати Росії під час атак безпілотниками по українській території.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський «доволі добре» тримається у війні проти Росії, визнавши стійкість українського лідера та держави в умовах повномасштабної агресії.
Серія вибухів на території Росії завдала значних пошкоджень одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури країни — Московському нафтопереробному заводу. За попередніми оцінками, відновлення підприємства може тривати близько шести місяців, що створює додатковий тиск на російську енергетичну систему та військову логістику.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про своєрідне вибачення перед Україною через роль Мінська у війні, розв’язаній Росією, та пояснив, чому білоруська армія досі не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України.
Росія не розглядає можливість завершення бойових дій шляхом простої фіксації нинішньої лінії зіткнення, заявили у Кремлі, вкотре продемонструвавши жорстку позицію щодо переговорного процесу з Україною.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нові дані української розвідки, які свідчать, що Росія змінює розташування своїх систем протиповітряної оборони після українських далекобійних ударів.