Макрон запропонував Байдену та Шольцу радикально змінити стратегію щодо РФ – WSJ
Президент Франції Еммануель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом щодо війни в Україні.
Він переконував співрозмовників змінити стратегію Заходу щодо Росії, яка розпочала повномасштабну агресію проти сусідньої держави. Макрон переконаний: західні країни мають дотримуватися стратегічної невизначеності щодо РФ, аби у разі потреби мати можливість вдатися до усіх можливих варіантів дій, включно з застосуванням військового втручання. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що пропозиція Макрона радикально відрізняється від позиції, якої притримувалася адміністрація Байдена від початку російської агресії проти України. Вашингтон концентрувався на уникненні дій, які, на думку американських посадовців, могли би спровокувати ескалацію конфлікту. Натомість Макрон прагне "розмити" так звані червоні лінії, встановлені Заходом у підтримці України, змусивши Москву гадати, як далеко може зайти ця підтримка.
Втім, джерела видання зазначають, що Байден скептично сприйняв аргументи Макрона. Він, як і раніше, побоюється спровокувати Москву. Не сподобалася ідея французького лідера і Шольцу: той вважає, що подібна зміна стратегії може розділити союзників та втягнути НАТО у війну як сторону конфлікту. "Макрон телефонував Байдену і Шольцу у лютому, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання Путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту. Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені його відкинути. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз'єднаності серед союзників, повідомили офіційні особи", – йдеться у матеріалі.
Тема присутності західних військових та цивільних в Україні, яку підняв Макрон, спровокувала на Заході гострі дискусії щодо того, як союзники мають реагувати на загибель когось з цих військових чи цивільних унаслідок російського удару.
Водночас, цитує видання неназваного американського посадовця, у Білому домі стурбовані, що у разі відправки в Україну французьких військ вони можуть стати пріоритетною ціллю для Росії. А це, мовляв, могло би втягнути як Францію, так і інші західні країни у війну.
Натомість Макрон на ці аргументи, зазначає The Wall Street Journal, резонно зауважив, що у разі, якщо Росія націлиться на французькі війська, це не означатиме кончої необхідності залучати війська НАТО чи США, адже, приміром, у військових кампаніях в Африці, де французи зазнавали втрат, вони не кликали на допомогу союзників.
Видання додає, що своїми думками про необхідність переходу до стратегічної невизначеності Макрон ділився західними лідерами, які 26 лютого зібралися у Єлисейському палаці, аби обговорити підтримку України. Після цього президент Франції запропонував висловити свою позицію щодо почутого Шольца – і той виступив проти такої ідеї. "Ввічливо відкинули" пропозицію Макрона також лідери Нідерландів, Польщі та Греції. На підтримку президента Франції висловилася лише прем'єр-міністр Естонії, яка заявила, що прийшов час для Заходу припинити обговорювати, що вони не будуть робити – і перейти до обговорення того, що вони робитимуть. "Незважаючи на переважну опозицію на саміті, Макрон все ж у розмові з журналістами заявив про те, що хоча консенсусу з приводу відправки військ немає, "нічого не можна виключати", – резюмувало видання.
ПолітикаГлава ОП заявив, що російські спецслужби неодноразово планували замахи, і лише за останні два роки українська контррозвідка зірвала понад 15 таких операцій.
ПолітикаГлава Офісу президента заявив, що Україна продовжує тримати оборону, а загрози Москви — це лише спроба залякати, тоді як реальні плани агресора зводяться до масованих атак ракетами та дронами.
ПолітикаРадник Федорова пояснив, що атака була спрямована на виснаження української ППО та створення хаосу серед цивільного населення, але оборона України довела свою ефективність.
ПолітикаПрезидентка Єврокомісії назвала удари варварськими та пообіцяла, що ЄС посилить підтримку Києва, аби допомогти українцям вистояти у найважчі часи.
ПолітикаГолова Держдепу США заявив, що українська армія довела свою здатність протистояти російській агресії, а її стійкість стала прикладом для всього світу.
ПолітикаУкраїнський дипломат заявив, що квиток до Гааги забезпечений, а міжнародна спільнота готова притягнути Кремль до відповідальності за злочини війни, які вже нараховують тисячі жертв.
ПолітикаКанцлер Німеччини заявив, що останні масовані удари по Україні доводять небажання Кремля йти на мир, тоді як Київ та його партнери готові до справедливих домовленостей.
ПолітикаДо редакції АСПІ потрапили матеріали щодо діяльності ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЗТМК) — стратегічного підприємства України, яке є єдиним у Європі виробником титанової губки.
ПолітикаГлава ОП заявив, що Москва використовує тему ядерної зброї як інструмент залякування, але реальних планів застосування немає, адже наслідки були б катастрофічними для самої Росії.
ПолітикаЕксміністр оборони РФ заявив, що мир можливий лише після виконання російських вимог, які фактично означають капітуляцію, тоді як Київ наголошує на непорушності суверенітету та територіальної цілісності.
ПолітикаГлава ОП заявив, що російські спецслужби неодноразово планували замахи, і лише за останні два роки українська контррозвідка зірвала понад 15 таких операцій.
ПолітикаГлава Офісу президента заявив, що Україна продовжує тримати оборону, а загрози Москви — це лише спроба залякати, тоді як реальні плани агресора зводяться до масованих атак ракетами та дронами.
ПолітикаРадник Федорова пояснив, що атака була спрямована на виснаження української ППО та створення хаосу серед цивільного населення, але оборона України довела свою ефективність.
ПолітикаПрезидентка Єврокомісії назвала удари варварськими та пообіцяла, що ЄС посилить підтримку Києва, аби допомогти українцям вистояти у найважчі часи.