Макрон запропонував Байдену та Шольцу радикально змінити стратегію щодо РФ – WSJ
Президент Франції Еммануель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом щодо війни в Україні.
Він переконував співрозмовників змінити стратегію Заходу щодо Росії, яка розпочала повномасштабну агресію проти сусідньої держави. Макрон переконаний: західні країни мають дотримуватися стратегічної невизначеності щодо РФ, аби у разі потреби мати можливість вдатися до усіх можливих варіантів дій, включно з застосуванням військового втручання. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що пропозиція Макрона радикально відрізняється від позиції, якої притримувалася адміністрація Байдена від початку російської агресії проти України. Вашингтон концентрувався на уникненні дій, які, на думку американських посадовців, могли би спровокувати ескалацію конфлікту. Натомість Макрон прагне "розмити" так звані червоні лінії, встановлені Заходом у підтримці України, змусивши Москву гадати, як далеко може зайти ця підтримка.
Втім, джерела видання зазначають, що Байден скептично сприйняв аргументи Макрона. Він, як і раніше, побоюється спровокувати Москву. Не сподобалася ідея французького лідера і Шольцу: той вважає, що подібна зміна стратегії може розділити союзників та втягнути НАТО у війну як сторону конфлікту. "Макрон телефонував Байдену і Шольцу у лютому, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання Путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту. Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені його відкинути. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз'єднаності серед союзників, повідомили офіційні особи", – йдеться у матеріалі.
Тема присутності західних військових та цивільних в Україні, яку підняв Макрон, спровокувала на Заході гострі дискусії щодо того, як союзники мають реагувати на загибель когось з цих військових чи цивільних унаслідок російського удару.
Водночас, цитує видання неназваного американського посадовця, у Білому домі стурбовані, що у разі відправки в Україну французьких військ вони можуть стати пріоритетною ціллю для Росії. А це, мовляв, могло би втягнути як Францію, так і інші західні країни у війну.
Натомість Макрон на ці аргументи, зазначає The Wall Street Journal, резонно зауважив, що у разі, якщо Росія націлиться на французькі війська, це не означатиме кончої необхідності залучати війська НАТО чи США, адже, приміром, у військових кампаніях в Африці, де французи зазнавали втрат, вони не кликали на допомогу союзників.
Видання додає, що своїми думками про необхідність переходу до стратегічної невизначеності Макрон ділився західними лідерами, які 26 лютого зібралися у Єлисейському палаці, аби обговорити підтримку України. Після цього президент Франції запропонував висловити свою позицію щодо почутого Шольца – і той виступив проти такої ідеї. "Ввічливо відкинули" пропозицію Макрона також лідери Нідерландів, Польщі та Греції. На підтримку президента Франції висловилася лише прем'єр-міністр Естонії, яка заявила, що прийшов час для Заходу припинити обговорювати, що вони не будуть робити – і перейти до обговорення того, що вони робитимуть. "Незважаючи на переважну опозицію на саміті, Макрон все ж у розмові з журналістами заявив про те, що хоча консенсусу з приводу відправки військ немає, "нічого не можна виключати", – резюмувало видання.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що розблокування постачання російської нафти можливе лише за умови фінансових гарантій для Будапешта.
Країни “Великої сімки” закликали Європейський Союз достроково надати Україні кредит у розмірі 45 мільярдів євро.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що угоду про створення Спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії можуть схвалити вже у травні.
Прем’єр-міністр Норвегії Гар Стере підтвердив, що передані Україні винищувачі F-16 вже офіційно стали частиною Повітряних сил, але поки проходять ремонт і технічну підготовку у Бельгії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним пріоритетом для України є готовність збивати всі типи повітряних цілей, які запускає Росія.
Німеччина готується до рішучого кроку: канцлер Олаф Фрідріх Мерц підтримав ініціативу щодо повернення українських ухилянтів додому. За його словами, ті, хто залишив країну під час війни, мають допомагати своїй державі, а не ховатися за кордоном.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що військовий збір залишиться чинним навіть після завершення війни. За його словами, це необхідний крок для гарантування обороноздатності та відновлення держави у післявоєнний період.
Курт Волкер зробив гучний прогноз щодо війни в Україні, заявивши, що плани Володимира Путіна не передбачають швидкого завершення конфлікту. Колишній спецпредставник США наголосив, що Кремль прагне затягнути війну, аби виснажити українське суспільство та підірвати підтримку Заходу.
Кирило Буданов пояснив, чому Україна не розголошує деталей контактів із росіянами, наголосивши, що будь-які переговори потребують максимальної тиші та захисту.
Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Білий дім досягнув нового важливого результату у співпраці з Україною.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що розблокування постачання російської нафти можливе лише за умови фінансових гарантій для Будапешта.
Країни “Великої сімки” закликали Європейський Союз достроково надати Україні кредит у розмірі 45 мільярдів євро.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що угоду про створення Спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії можуть схвалити вже у травні.
Прем’єр-міністр Норвегії Гар Стере підтвердив, що передані Україні винищувачі F-16 вже офіційно стали частиною Повітряних сил, але поки проходять ремонт і технічну підготовку у Бельгії.