Макрон запропонував Байдену та Шольцу радикально змінити стратегію щодо РФ – WSJ
Президент Франції Еммануель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом щодо війни в Україні.
Він переконував співрозмовників змінити стратегію Заходу щодо Росії, яка розпочала повномасштабну агресію проти сусідньої держави. Макрон переконаний: західні країни мають дотримуватися стратегічної невизначеності щодо РФ, аби у разі потреби мати можливість вдатися до усіх можливих варіантів дій, включно з застосуванням військового втручання. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що пропозиція Макрона радикально відрізняється від позиції, якої притримувалася адміністрація Байдена від початку російської агресії проти України. Вашингтон концентрувався на уникненні дій, які, на думку американських посадовців, могли би спровокувати ескалацію конфлікту. Натомість Макрон прагне "розмити" так звані червоні лінії, встановлені Заходом у підтримці України, змусивши Москву гадати, як далеко може зайти ця підтримка.
Втім, джерела видання зазначають, що Байден скептично сприйняв аргументи Макрона. Він, як і раніше, побоюється спровокувати Москву. Не сподобалася ідея французького лідера і Шольцу: той вважає, що подібна зміна стратегії може розділити союзників та втягнути НАТО у війну як сторону конфлікту. "Макрон телефонував Байдену і Шольцу у лютому, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання Путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту. Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені його відкинути. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз'єднаності серед союзників, повідомили офіційні особи", – йдеться у матеріалі.
Тема присутності західних військових та цивільних в Україні, яку підняв Макрон, спровокувала на Заході гострі дискусії щодо того, як союзники мають реагувати на загибель когось з цих військових чи цивільних унаслідок російського удару.
Водночас, цитує видання неназваного американського посадовця, у Білому домі стурбовані, що у разі відправки в Україну французьких військ вони можуть стати пріоритетною ціллю для Росії. А це, мовляв, могло би втягнути як Францію, так і інші західні країни у війну.
Натомість Макрон на ці аргументи, зазначає The Wall Street Journal, резонно зауважив, що у разі, якщо Росія націлиться на французькі війська, це не означатиме кончої необхідності залучати війська НАТО чи США, адже, приміром, у військових кампаніях в Африці, де французи зазнавали втрат, вони не кликали на допомогу союзників.
Видання додає, що своїми думками про необхідність переходу до стратегічної невизначеності Макрон ділився західними лідерами, які 26 лютого зібралися у Єлисейському палаці, аби обговорити підтримку України. Після цього президент Франції запропонував висловити свою позицію щодо почутого Шольца – і той виступив проти такої ідеї. "Ввічливо відкинули" пропозицію Макрона також лідери Нідерландів, Польщі та Греції. На підтримку президента Франції висловилася лише прем'єр-міністр Естонії, яка заявила, що прийшов час для Заходу припинити обговорювати, що вони не будуть робити – і перейти до обговорення того, що вони робитимуть. "Незважаючи на переважну опозицію на саміті, Макрон все ж у розмові з журналістами заявив про те, що хоча консенсусу з приводу відправки військ немає, "нічого не можна виключати", – резюмувало видання.
Росія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
Польща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.
У червні 2026 року Україна отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найбільший місячний обсяг із квітня 2024 року.
Сили безпілотних систем України протягом перших 13 днів серпня завдали серії ударів по 240 енерговузлах російських окупаційних військ.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва нібито досі не отримала від Сполучених Штатів нових пропозицій України щодо припинення війни.
Україна через посередника передала Росії пропозицію про взаємне припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження, що саме його візит до Києва у квітні 2022 року нібито зірвав мирні переговори між Україною та Росією.
Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються.
Україна за останні місяці продемонструвала Сполученим Штатам, що має власні важелі впливу на перебіг війни з Росією.
Росія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
Польща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.
У червні 2026 року Україна отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найбільший місячний обсяг із квітня 2024 року.