Макрон запропонував Байдену та Шольцу радикально змінити стратегію щодо РФ – WSJ
Президент Франції Еммануель Макрон провів конфіденційні розмови з президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом щодо війни в Україні.
Він переконував співрозмовників змінити стратегію Заходу щодо Росії, яка розпочала повномасштабну агресію проти сусідньої держави. Макрон переконаний: західні країни мають дотримуватися стратегічної невизначеності щодо РФ, аби у разі потреби мати можливість вдатися до усіх можливих варіантів дій, включно з застосуванням військового втручання. Про це йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що пропозиція Макрона радикально відрізняється від позиції, якої притримувалася адміністрація Байдена від початку російської агресії проти України. Вашингтон концентрувався на уникненні дій, які, на думку американських посадовців, могли би спровокувати ескалацію конфлікту. Натомість Макрон прагне "розмити" так звані червоні лінії, встановлені Заходом у підтримці України, змусивши Москву гадати, як далеко може зайти ця підтримка.
Втім, джерела видання зазначають, що Байден скептично сприйняв аргументи Макрона. Він, як і раніше, побоюється спровокувати Москву. Не сподобалася ідея французького лідера і Шольцу: той вважає, що подібна зміна стратегії може розділити союзників та втягнути НАТО у війну як сторону конфлікту. "Макрон телефонував Байдену і Шольцу у лютому, щоб сказати їм, що хоче використати майбутній саміт у Парижі для того, щоб надіслати послання Путіну. Західні столиці повинні припинити виключати військові варіанти, сказав Макрон, повідомивши лідерам, що хоче оприлюднити новий підхід після саміту. Шольц відповів, що якщо Макрон зробить це публічно, канцлер та інші лідери будуть змушені його відкинути. Він наполегливо рекомендував Макрону не робити цього кроку, заявивши, що це може породити відчуття роз'єднаності серед союзників, повідомили офіційні особи", – йдеться у матеріалі.
Тема присутності західних військових та цивільних в Україні, яку підняв Макрон, спровокувала на Заході гострі дискусії щодо того, як союзники мають реагувати на загибель когось з цих військових чи цивільних унаслідок російського удару.
Водночас, цитує видання неназваного американського посадовця, у Білому домі стурбовані, що у разі відправки в Україну французьких військ вони можуть стати пріоритетною ціллю для Росії. А це, мовляв, могло би втягнути як Францію, так і інші західні країни у війну.
Натомість Макрон на ці аргументи, зазначає The Wall Street Journal, резонно зауважив, що у разі, якщо Росія націлиться на французькі війська, це не означатиме кончої необхідності залучати війська НАТО чи США, адже, приміром, у військових кампаніях в Африці, де французи зазнавали втрат, вони не кликали на допомогу союзників.
Видання додає, що своїми думками про необхідність переходу до стратегічної невизначеності Макрон ділився західними лідерами, які 26 лютого зібралися у Єлисейському палаці, аби обговорити підтримку України. Після цього президент Франції запропонував висловити свою позицію щодо почутого Шольца – і той виступив проти такої ідеї. "Ввічливо відкинули" пропозицію Макрона також лідери Нідерландів, Польщі та Греції. На підтримку президента Франції висловилася лише прем'єр-міністр Естонії, яка заявила, що прийшов час для Заходу припинити обговорювати, що вони не будуть робити – і перейти до обговорення того, що вони робитимуть. "Незважаючи на переважну опозицію на саміті, Макрон все ж у розмові з журналістами заявив про те, що хоча консенсусу з приводу відправки військ немає, "нічого не можна виключати", – резюмувало видання.
Командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді розповів, що завдяки дронам та чітким протоколам безпеки українські сили знищують сотні росіян при мінімальних власних втратах. Він назвав це “найкращим обмінним курсом” у війні.
Парламентські сили та експерти підтвердили, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе. Перші повоєнні вибори відбудуться після створення безпечних умов та законодавчих змін.
Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат заявив, що Росія змінила тактику атак: комбінує масові запуски дронів із точковими ракетними ударами, намагаючись виснажити українську ППО та вразити енергетичні об’єкти.
Президент України повідомив, що переговори у США дали конкретні результати — обговорено акценти, можливості та труднощі, а головним завданням стало опрацювання гарантій безпеки, які можуть наблизити завершення війни.
Президент України повідомив, що головним завданням найближчого часу є зміцнення фронтових позицій за допомогою дронів та створення власної системи протиповітряної оборони. Він підкреслив, що це дозволить збільшити втрати ворога та захистити українські міста.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що військова співпраця Москви й Тегерана перетворюється на “союз зла”, який може коштувати тисяч життів. Він закликав світову спільноту негайно реагувати на безпрецедентну ескалацію.
Президент України розповів про наслідки масованої нічної атаки Росії: пошкодження у 11 областях, загибель мирних жителів та десятки поранених. Основними цілями ворога стали енергетична інфраструктура та багатоповерхівки.
Президент України повідомив, що СБУ та ГУР запобігли підготовці російських замахів на території держави та ліквідували агентурні мережі. Він також звинуватив Росію у передачі розвідданих Ірану та використанні Білорусі для терору проти України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія у 2025 році викрала та нелегально експортувала близько двох мільйонів тонн українського зерна, використовуючи Чорне море для транспортування. Основним напрямком збуту став Єгипет, куди потрапило майже 40% викраденого врожаю.
Президент України повідомив, що за останні сім днів російська армія втратила понад 8 тисяч убитих і поранених, намагаючись активізувати наступальні дії. Попри спроби ворога використати сприятливу погоду, українські позиції залишаються незмінними.
Командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді розповів, що завдяки дронам та чітким протоколам безпеки українські сили знищують сотні росіян при мінімальних власних втратах. Він назвав це “найкращим обмінним курсом” у війні.
Парламентські сили та експерти підтвердили, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе. Перші повоєнні вибори відбудуться після створення безпечних умов та законодавчих змін.
Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат заявив, що Росія змінила тактику атак: комбінує масові запуски дронів із точковими ракетними ударами, намагаючись виснажити українську ППО та вразити енергетичні об’єкти.
Президент України повідомив, що переговори у США дали конкретні результати — обговорено акценти, можливості та труднощі, а головним завданням стало опрацювання гарантій безпеки, які можуть наблизити завершення війни.