Макрон заявив, що у разі удару по військових Франції в Україні НАТО залучати не треба – WSJ
Якщо по військах Франції вдарять в Україні, то не потрібно залучати НАТО чи США. Про це заявив французький лідер Емманюель Макрон, пише The Wall Street Journal із посиланням на неназваного американського чиновника.
Політик, як йдеться у повідомленні, вважає, що не треба залучати НАТО чи США, якщо Росія матиме намір атакувати французькі війська. За його словами, Франція зазнавала втрат у військових кампаніях на території Африки, наприклад, не звертаючись за допомогою до союзників. "Найвищі з часів війни в Алжирі": Наришкін заявив, що армія Франції вже зазнає втрат в Україні
Відповідаючи на запитання, чи обговорювали лідери на саміті можливість рішення щодо відправки військ на територію України, Макрон сказав, що консенсусу стосовно цього питання немає, але нічого не варто виключати. "Багато людей, які сьогодні кажуть: "ніколи, ніколи", були тими самими людьми, які два роки тому сказали: "Ніколи, ніколи танки, ніколи літаки, ніколи ракети великої дальності", — сказав Макрон.
Під час зустрічі з питань підтримки України, яку 26 лютого організував французький президент, як інформує видання, європейські лідери обговорювали можливість відправлення сухопутних військ НАТО до України. Макрон поділився думками про необхідність стратегічної неоднозначності. Він вийшов на трибуну перед кімнатою, наповненою репортерами, оголосивши, що союзники посилюють зусилля з отримання артилерійських боєприпасів і ракет великої дальності для Києва, а також працюють над налагодженням виробництва зброї в Україні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.