Медведчук може використати референдум Зеленського в інтересах Кремля, – експерти про ризики маніпулятивного плебісциту

Під час підсумкової пресконференції представників "Слуги народу" 22 грудня у Києві керівник фракції монобільшості у парламенті Давид Арахамія серед пріоритетів на 2021 рік назвав ухвалення закону про всеукраїнський референдум. Чому влада так вперто протискає це питання, розбиралося ASPI news.

Пряме народовладдя було одним з передвиборчих гасел Володимира Зеленського поряд з тезами про мир на Донбасі, посадками корупціонерів та закінченням епохи бідності. Втім, як і більшість інших обіцянок, закон про всеукраїнський референдум так і не був ухвалений. До дня голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року Зе-команда підготувала т.зв. "5 питань президента".

Цей квазіреферендум не був легалізований ЦВК та не організований жодною з відомих соціологічних служб (та вони б і не погодилися б, навіть за відповідної пропозиції). Хто рахував бюлетені, теж невідомо. Тому про "5 питань" швидко забули майже одразу після виборів. Отже, припущення експертів про опитування Зеленського як суто політичну технологія для мобілізації свого електорату підтвердилося.

Наразі глава фракції "Слуги народу" Давид Арахамія серед головних нормативних актів, котрі необхідно ухвалити у 2021-му, на перше місце поставив закон про всеукраїнський референдум. Таким чином "слуги" продовжують вперто просувати ідею плебісциту широких народних мас.

Втім, експерти не впевнені, що закон про всеукраїнський референдум аж надто потрібен саме наступного року, бо до розв’язання вистачає важливіших проблем. До того ж фахівці підозрюють, що волевиявлення може бути використане з метою пристати на умови РФ щодо Донбасу.

"Наразі я не бачу сенсу проводити роботу навколо всеукраїнського референдуму. За моїм глибоким переконанням, це не є пріоритетом у 2021 році. Медицина та вакцинація – ось на чому має зосередитися влада насамперед. Не менш важливими є питання відродження економіки та війни на Донбасі. Тому я не виключаю, що заяви про всеукраїнський референдум є першим кроком до обговорення миру "за будь-яку ціну" та "особливого статусу Донбасу". Результати такого волевиявлення будуть залежати від того, як будуть сформульовані питання, та під чиїм наглядом рахувати бюлетені ", – зазначив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Політологи вказують на небезпеки, котрі тягне за собою маніпулятивне використання інструменту всеукраїнського референдуму. Влада вважає, що вона буде мати монополію на плебісцит, проте це не так.

"Закон про референдум потрібний. Правники кажуть, що відповідний законопроєкт з юридичної точки зору виписаний більш-менш пристойно. Але проблема в тому, що цим законом надалі можуть скористатися з популістською політичною метою не лише Володимир Зеленський, а й Віктор Медведчук. Щоб провести референдум, потрібно зібрати лише 3 мільйони підписів, а Медведчук вміє це робити, бо збирав для президента Леоніда Кучми підписи ще у 2000 році. Тому політично тут дійсно існують великі ризики", – підкреслив професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

Зрештою, всеукраїнський референдум передбачений чинною Конституцією, тому відповідний закон рано або пізно ухвалювати доведеться.

"Нам потрібний закон про всеукраїнський та місцеві референдуми. Всі найбільше звертають увагу, що референдум дає право на зміну території України. Це не зрада, а необхідність врегулювати в законі норму Конституції. Потрібно виписати закон так, щоб ніякі місцеві референдуми не могли міняти територію країни. А от норма про можливість ухвалювати Конституцію на загальнонаціональному плебісциті мене непокоїть. Питання мають бути чітко сформульовані. А виносити на всенародне голосування цілий документ, в якому 200 статей будуть позитивними, а 50 – про узурпацію влади, неприпустимо. Ризики, що влада може в неприродний спосіб використати закон по загальнонаціональний референдум, існують. З іншого боку, такий закон мусить бути, він передбачений Конституцією", – підсумував нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.