Ми будуємо не просто кухні, а рівний доступ кожної дитини до здорової їжі в будь-якому куточку країни – Олена Зеленська
Дружина Президента України Олена Зеленська відвідала новозбудовану першу в країні фабрику-кухню.
Заклад, споруджений у місті Бучі на Київщині з ініціативи першої леді та за підтримки The Howard G. Buffett Foundation, відвідали також меценат Говард Баффет, заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, заступник міністра освіти Андрій Сташків, заступник міністра охорони здоров'я – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, начальники Київської та Харківської обласних військових адміністрацій, міський голова Бучі та представники міжнародних організацій.
Як наголосила Олена Зеленська, у квітні 2023 року вони з меценатом Говардом Баффетом підняли перший символічний ківш землі на початку цього будівництва.
«Але почалося все навіть не з того ковша, а з великого бажання відбудовувати Україну й Бучу та й узагалі нормальне життя, можливості для українців. Пан Говард хотів допомогти Україні не лише відновитися після російської навали, а й стати кращою. І найперше він хотів допомогти дітям та освіті. Президент, до якого він прийшов, розповів йому, що перед вторгненням я ініціювала реформу шкільного харчування. Вже наступного дня ми сиділи з паном Говардом і спілкувалися про те, що можемо зробити», – розповіла Олена Зеленська.
Вона зазначила, що принциповим було рішення підтримати деокуповані території й водночас продовжити реформу шкільного харчування.
«Наші діти попри все хочуть і будуть вчитися й будувати своє майбутнє. Ми хотіли дати їм корисне, поживне, сучасне меню, щоб підтримати не лише фізичні сили, а й моральні», – наголосила перша леді.
«Відкриття кухні сьогодні не лише уособлює краще майбутнє для українських дітей, але й демонструє світу, що Україна продовжує рухатися вперед, залишатися сильною та дивитися в майбутнє», - сказав Говард Баффет.
Модель фабрики-кухні є однією з трьох розроблених і затверджених у межах упровадження реформи шкільного харчування у 2020–2022 роках новітніх технологічних моделей організації харчування дітей. Її особливість полягає не лише в масштабах, а й у забезпеченні дотримання високих стандартів якості та вимог НАССР, що гарантує надійність і безпеку харчування.
Фабрика-кухня – це окреме підприємство, на якому здійснюється приготування, шокове охолодження (до температури +3° С) готових страв і доставка в охолодженому вигляді до навчальних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку. Його виробничі потужності дають змогу виготовляти до 10 тис. порцій їжі на день і забезпечувати якісним харчуванням 30-40 навчальних закладів. При цьому діти як у великому місті, так і в маленькому селі отримуватимуть однаково здорові та поживні страви.
Основними споживачами продукції побудованої фабрики-кухні в Бучі вже з січня-лютого наступного року стануть школи та заклади дошкільної освіти Бучі й одразу трьох громад: Бучанської, Немішаївської, Бородянської.
«Це будуть обіди, приготовані не просто в новому приміщенні, а на сучасному обладнанні. За сучасними технологіями. І за новими вимогами реформи – щоб і корисно, і смачно водночас», – зауважила Олена Зеленська.
За її словами, до роботи підприємства в Бучі буде особлива увага, адже з нього має початися будівництво низки таких закладів в Україні. Другу фабрику-кухню побудують у Лозовій на Харківщині. Вона годуватиме щодня близько 14 тис. учнів і дошкільнят у п’яти громадах Лозівського району.
«Реформа шкільного харчування триває. Для кожного регіону ми підбираємо оптимальний варіант: десь буде фабрика-кухня, як тут, десь уже працюють опорні кухні – це інша модель, коли один шкільний заклад, де обладнання вже оновлене, готує для багатьох інших. Ми хочемо виростити здорове покоління і зробимо це. Попри все», – акцентувала перша леді.
Гості ознайомилися з системою роботи фабрики-кухні та функціонуванням її окремих технологічних зон, поспілкувалися з персоналом закладу та взяли участь у приготуванні та дегустації перших страв.
Україна завдала точного удару по військовому заводу в Брянську, який виробляв системи управління для російських ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію та наголосив, що це була справедлива відповідь на постійні атаки РФ по українських містах.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Україна завдала точного удару по військовому заводу в Брянську, який виробляв системи управління для російських ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію та наголосив, що це була справедлива відповідь на постійні атаки РФ по українських містах.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.


