Ми хочемо бачити Україну в європейській сім'ї – фон дер Ляєн
Країни Європейського Союзу хочуть бачити Україну у своїй європейській родині. І Україна, попри труднощі, крок за кроком прямує до повноправного членства в ЄС, примудряючись одночасно захищатися від російської агресії і впроваджувати необхідні реформи.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час засідання колегії єврокомісарів – уповноважених із 27 країн ЄС, в якому онлайн взяв участь президент України Володимир Зеленський. Вона також додала, що у Європі є політична воля до пошуку можливостей спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Звертаючись до Зеленського, глава Єврокомісії запевнила його, що ЄС прагне бачити Україну рівною серед рівних європейських держав. "Ми зараз хочемо надіслати вам рішучий меседж: ми хочемо бачити вас у нашій європейській сім'ї", – наголосила вона.
Також Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес України у виконанні умов для вступу до Євросоюзу. "Я хочу сказати зі свого досвіду: мене вражає, що ви можете боротися з повномасштабною агресією і водночас – глибоко реформувати Україну. Це дійсно вражає. І історія вам покаже, що ви робите правильну роботу і ви на правильній стороні", – підкреслила глава Єврокомісії.
Водночас вона згадала про підготовку країнами-членами Євросоюзу чергового пакету санкцій проти Росії. А також про те, що у Європі посилюється робота з пошуку законних механізмів використання заморожених російських активів на потреби України. "Щодо заморожених статків – політично це неможливо прийняти, що Росія кожного дня руйнує інфраструктуру в Україні, але наші платники податків повинні платити за реконструкцію цієї інфраструктури. Тобто заморожені активи нам потрібно використовувати для реконструкції України", – наголосила фон дер Ляєн.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.