Ми хочемо бачити Україну в європейській сім'ї – фон дер Ляєн
Країни Європейського Союзу хочуть бачити Україну у своїй європейській родині. І Україна, попри труднощі, крок за кроком прямує до повноправного членства в ЄС, примудряючись одночасно захищатися від російської агресії і впроваджувати необхідні реформи.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час засідання колегії єврокомісарів – уповноважених із 27 країн ЄС, в якому онлайн взяв участь президент України Володимир Зеленський. Вона також додала, що у Європі є політична воля до пошуку можливостей спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Звертаючись до Зеленського, глава Єврокомісії запевнила його, що ЄС прагне бачити Україну рівною серед рівних європейських держав. "Ми зараз хочемо надіслати вам рішучий меседж: ми хочемо бачити вас у нашій європейській сім'ї", – наголосила вона.
Також Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес України у виконанні умов для вступу до Євросоюзу. "Я хочу сказати зі свого досвіду: мене вражає, що ви можете боротися з повномасштабною агресією і водночас – глибоко реформувати Україну. Це дійсно вражає. І історія вам покаже, що ви робите правильну роботу і ви на правильній стороні", – підкреслила глава Єврокомісії.
Водночас вона згадала про підготовку країнами-членами Євросоюзу чергового пакету санкцій проти Росії. А також про те, що у Європі посилюється робота з пошуку законних механізмів використання заморожених російських активів на потреби України. "Щодо заморожених статків – політично це неможливо прийняти, що Росія кожного дня руйнує інфраструктуру в Україні, але наші платники податків повинні платити за реконструкцію цієї інфраструктури. Тобто заморожені активи нам потрібно використовувати для реконструкції України", – наголосила фон дер Ляєн.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Кремль підтримує контакти зі Сполученими Штатами у контексті переговорів про мир в Україні.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ працює над доопрацюванням гарантій безпеки та готує нову зустріч зі Сполученими Штатами.
Володимир Зеленський відкинув ідею «Великоднього перемир’я», наголосивши, що будь-які паузи у війні лише вигідні Росії для перегрупування сил. Президент заявив, що справжній мир можливий лише після повного виведення російських військ з української території.
Володимир Путін оголосив про так зване «Великоднє перемир’я» з Україною, яке має діяти протягом святкових днів. Цей крок Кремля викликав неоднозначну реакцію, адже Київ розглядає його як політичний маневр, а не реальне прагнення до миру.
В Офісі президента України заявили, що ймовірність прямого нападу Росії на країни НАТО є мінімальною, адже Кремль усвідомлює наслідки зіткнення з потужним військовим блоком.
Журналісти оприлюднили записи розмов між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та його угорським колегою Петером Сіярто, які свідчать про цілеспрямовану стратегію Кремля щодо зриву євроінтеграції України.
У команді президента Володимира Зеленського пояснили, що масовані денні атаки російських дронів мають не лише військовий, а й економічний підтекст.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса, який раніше різко критикував позицію Києва.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс різко розкритикував будь-які спроби України вести переговори з Росією, назвавши їх небезпечними та такими, що можуть підірвати довіру союзників.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Кремль підтримує контакти зі Сполученими Штатами у контексті переговорів про мир в Україні.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ працює над доопрацюванням гарантій безпеки та готує нову зустріч зі Сполученими Штатами.
Володимир Зеленський відкинув ідею «Великоднього перемир’я», наголосивши, що будь-які паузи у війні лише вигідні Росії для перегрупування сил. Президент заявив, що справжній мир можливий лише після повного виведення російських військ з української території.
Володимир Путін оголосив про так зване «Великоднє перемир’я» з Україною, яке має діяти протягом святкових днів. Цей крок Кремля викликав неоднозначну реакцію, адже Київ розглядає його як політичний маневр, а не реальне прагнення до миру.