Ми хочемо бачити Україну в європейській сім'ї – фон дер Ляєн
Країни Європейського Союзу хочуть бачити Україну у своїй європейській родині. І Україна, попри труднощі, крок за кроком прямує до повноправного членства в ЄС, примудряючись одночасно захищатися від російської агресії і впроваджувати необхідні реформи.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час засідання колегії єврокомісарів – уповноважених із 27 країн ЄС, в якому онлайн взяв участь президент України Володимир Зеленський. Вона також додала, що у Європі є політична воля до пошуку можливостей спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Звертаючись до Зеленського, глава Єврокомісії запевнила його, що ЄС прагне бачити Україну рівною серед рівних європейських держав. "Ми зараз хочемо надіслати вам рішучий меседж: ми хочемо бачити вас у нашій європейській сім'ї", – наголосила вона.
Також Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес України у виконанні умов для вступу до Євросоюзу. "Я хочу сказати зі свого досвіду: мене вражає, що ви можете боротися з повномасштабною агресією і водночас – глибоко реформувати Україну. Це дійсно вражає. І історія вам покаже, що ви робите правильну роботу і ви на правильній стороні", – підкреслила глава Єврокомісії.
Водночас вона згадала про підготовку країнами-членами Євросоюзу чергового пакету санкцій проти Росії. А також про те, що у Європі посилюється робота з пошуку законних механізмів використання заморожених російських активів на потреби України. "Щодо заморожених статків – політично це неможливо прийняти, що Росія кожного дня руйнує інфраструктуру в Україні, але наші платники податків повинні платити за реконструкцію цієї інфраструктури. Тобто заморожені активи нам потрібно використовувати для реконструкції України", – наголосила фон дер Ляєн.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.