Ми хочемо бачити Україну в європейській сім'ї – фон дер Ляєн
Країни Європейського Союзу хочуть бачити Україну у своїй європейській родині. І Україна, попри труднощі, крок за кроком прямує до повноправного членства в ЄС, примудряючись одночасно захищатися від російської агресії і впроваджувати необхідні реформи.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час засідання колегії єврокомісарів – уповноважених із 27 країн ЄС, в якому онлайн взяв участь президент України Володимир Зеленський. Вона також додала, що у Європі є політична воля до пошуку можливостей спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Звертаючись до Зеленського, глава Єврокомісії запевнила його, що ЄС прагне бачити Україну рівною серед рівних європейських держав. "Ми зараз хочемо надіслати вам рішучий меседж: ми хочемо бачити вас у нашій європейській сім'ї", – наголосила вона.
Також Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес України у виконанні умов для вступу до Євросоюзу. "Я хочу сказати зі свого досвіду: мене вражає, що ви можете боротися з повномасштабною агресією і водночас – глибоко реформувати Україну. Це дійсно вражає. І історія вам покаже, що ви робите правильну роботу і ви на правильній стороні", – підкреслила глава Єврокомісії.
Водночас вона згадала про підготовку країнами-членами Євросоюзу чергового пакету санкцій проти Росії. А також про те, що у Європі посилюється робота з пошуку законних механізмів використання заморожених російських активів на потреби України. "Щодо заморожених статків – політично це неможливо прийняти, що Росія кожного дня руйнує інфраструктуру в Україні, але наші платники податків повинні платити за реконструкцію цієї інфраструктури. Тобто заморожені активи нам потрібно використовувати для реконструкції України", – наголосила фон дер Ляєн.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що у випадку українських ударів 9 травня Москва завдасть ударів по “центрах ухвалення рішень”. Її слова стали черговим прикладом подвійної риторики Кремля, який одночасно говорить про “відкритість до переговорів” і продовжує погрожувати новою ескалацією.
У своєму вечірньому зверненні Володимир Зеленський підкреслив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах припинення агресії. Він попередив: якщо Росія продовжить удари, то отримає адекватну відповідь, адже Київ має всі інструменти для симетричних дій.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.