Ми хочемо бачити Україну в європейській сім'ї – фон дер Ляєн
Країни Європейського Союзу хочуть бачити Україну у своїй європейській родині. І Україна, попри труднощі, крок за кроком прямує до повноправного членства в ЄС, примудряючись одночасно захищатися від російської агресії і впроваджувати необхідні реформи.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час засідання колегії єврокомісарів – уповноважених із 27 країн ЄС, в якому онлайн взяв участь президент України Володимир Зеленський. Вона також додала, що у Європі є політична воля до пошуку можливостей спрямування заморожених російських активів на відбудову України.
Звертаючись до Зеленського, глава Єврокомісії запевнила його, що ЄС прагне бачити Україну рівною серед рівних європейських держав. "Ми зараз хочемо надіслати вам рішучий меседж: ми хочемо бачити вас у нашій європейській сім'ї", – наголосила вона.
Також Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес України у виконанні умов для вступу до Євросоюзу. "Я хочу сказати зі свого досвіду: мене вражає, що ви можете боротися з повномасштабною агресією і водночас – глибоко реформувати Україну. Це дійсно вражає. І історія вам покаже, що ви робите правильну роботу і ви на правильній стороні", – підкреслила глава Єврокомісії.
Водночас вона згадала про підготовку країнами-членами Євросоюзу чергового пакету санкцій проти Росії. А також про те, що у Європі посилюється робота з пошуку законних механізмів використання заморожених російських активів на потреби України. "Щодо заморожених статків – політично це неможливо прийняти, що Росія кожного дня руйнує інфраструктуру в Україні, але наші платники податків повинні платити за реконструкцію цієї інфраструктури. Тобто заморожені активи нам потрібно використовувати для реконструкції України", – наголосила фон дер Ляєн.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.