Ми маємо продовжувати мобілізацію, але готові спілкуватися з бізнесом для допомоги в питаннях бронювання – Умєров
В Україні необхідно продовжувати проведення мобілізації, але Міноборони готове говорити і працювати з бізнесом для обговорення допомоги в питаннях бронювання співробітників, підкреслив міністр оборони України Рустем Умєров.
"На наступний рік, щоб тримати оборону... ми повинні продовжувати мобілізацію. Але цього літа ми разом із колегами з Кабміну працювали на те, що ми почули, що економіка потребує резервування... Ми зі свого боку зарезервували кількість людей, але маємо продовжувати мобілізацію. Тому ми завжди будемо відкриті, щоб працювати з асоціаціями і просимо звернутися до нас і пояснити, аргументувати, як ми можемо вам допомогти", - сказав він на щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) в Києві.
За словами Умєрова, Міноборони, як військова компонента, озвучує свої цілі та завдання, але "чує" бізнес. "Влітку ми вже допомогли зробити резерв, але якщо потрібно ще резервувати - то потрібно прийти і разом поспілкуватися, і ми допоможемо", - запевнив міністр.
Він підкреслив, що Міноборони хоче працювати з бізнесом і готове спілкуватися. "Ми, як Міноборони, готові разом з іншими міністерствами, Мінстратегпромом, Офісом президента, надавати контракти бізнесу, щоб ви виконували наші оборонні замовлення, допомагали нам не тільки в озброєнні та військовій техніці, юридичних послугах, інвест-банківських та інших. Ми хочемо говорити з вами. І тому, якщо є така пропозиція - готовий відгукнутися й організувати зустріч із вами", - зазначив Умєров.
Водночас він зазначив, що Міноборони намагається "змінити парадигму", щоб служити в армії було честю, а "не тим, що суспільство зараз сприймає: бусифікація, ТЦК". "Ці питання і завдання для нас стоять, і це дуже проблематичне для нас питання. Ми намагаємося змінити підходи, принципи. І сьогодні ухвалили постанову, щоб були переведення (воїнів між частинами ЗСУ - ІФ-У). Будемо ще працювати, пріоритизуємо зараз тренування", - розповів міністр.
Говорячи про ситуацію в оборонному секторі загалом, Умєров підкреслив, що тривають оборонні операції, тренування і навчання військових. "Озброєння і військова техніка, яку ми отримуємо з міжнародної військової допомоги, йде. Зараз пріоритезуємо, разом із Мінстратегпромом. Офісом президента, інвестиції в озброєння, в ОПК. Ми вважаємо, що ми зможемо подолати труднощі і добре підготуватися до 2025 року", - сказав він.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.