Ми маємо продовжувати мобілізацію, але готові спілкуватися з бізнесом для допомоги в питаннях бронювання – Умєров
В Україні необхідно продовжувати проведення мобілізації, але Міноборони готове говорити і працювати з бізнесом для обговорення допомоги в питаннях бронювання співробітників, підкреслив міністр оборони України Рустем Умєров.
"На наступний рік, щоб тримати оборону... ми повинні продовжувати мобілізацію. Але цього літа ми разом із колегами з Кабміну працювали на те, що ми почули, що економіка потребує резервування... Ми зі свого боку зарезервували кількість людей, але маємо продовжувати мобілізацію. Тому ми завжди будемо відкриті, щоб працювати з асоціаціями і просимо звернутися до нас і пояснити, аргументувати, як ми можемо вам допомогти", - сказав він на щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) в Києві.
За словами Умєрова, Міноборони, як військова компонента, озвучує свої цілі та завдання, але "чує" бізнес. "Влітку ми вже допомогли зробити резерв, але якщо потрібно ще резервувати - то потрібно прийти і разом поспілкуватися, і ми допоможемо", - запевнив міністр.
Він підкреслив, що Міноборони хоче працювати з бізнесом і готове спілкуватися. "Ми, як Міноборони, готові разом з іншими міністерствами, Мінстратегпромом, Офісом президента, надавати контракти бізнесу, щоб ви виконували наші оборонні замовлення, допомагали нам не тільки в озброєнні та військовій техніці, юридичних послугах, інвест-банківських та інших. Ми хочемо говорити з вами. І тому, якщо є така пропозиція - готовий відгукнутися й організувати зустріч із вами", - зазначив Умєров.
Водночас він зазначив, що Міноборони намагається "змінити парадигму", щоб служити в армії було честю, а "не тим, що суспільство зараз сприймає: бусифікація, ТЦК". "Ці питання і завдання для нас стоять, і це дуже проблематичне для нас питання. Ми намагаємося змінити підходи, принципи. І сьогодні ухвалили постанову, щоб були переведення (воїнів між частинами ЗСУ - ІФ-У). Будемо ще працювати, пріоритизуємо зараз тренування", - розповів міністр.
Говорячи про ситуацію в оборонному секторі загалом, Умєров підкреслив, що тривають оборонні операції, тренування і навчання військових. "Озброєння і військова техніка, яку ми отримуємо з міжнародної військової допомоги, йде. Зараз пріоритезуємо, разом із Мінстратегпромом. Офісом президента, інвестиції в озброєння, в ОПК. Ми вважаємо, що ми зможемо подолати труднощі і добре підготуватися до 2025 року", - сказав він.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.