Ми маємо продовжувати мобілізацію, але готові спілкуватися з бізнесом для допомоги в питаннях бронювання – Умєров
В Україні необхідно продовжувати проведення мобілізації, але Міноборони готове говорити і працювати з бізнесом для обговорення допомоги в питаннях бронювання співробітників, підкреслив міністр оборони України Рустем Умєров.
"На наступний рік, щоб тримати оборону... ми повинні продовжувати мобілізацію. Але цього літа ми разом із колегами з Кабміну працювали на те, що ми почули, що економіка потребує резервування... Ми зі свого боку зарезервували кількість людей, але маємо продовжувати мобілізацію. Тому ми завжди будемо відкриті, щоб працювати з асоціаціями і просимо звернутися до нас і пояснити, аргументувати, як ми можемо вам допомогти", - сказав він на щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) в Києві.
За словами Умєрова, Міноборони, як військова компонента, озвучує свої цілі та завдання, але "чує" бізнес. "Влітку ми вже допомогли зробити резерв, але якщо потрібно ще резервувати - то потрібно прийти і разом поспілкуватися, і ми допоможемо", - запевнив міністр.
Він підкреслив, що Міноборони хоче працювати з бізнесом і готове спілкуватися. "Ми, як Міноборони, готові разом з іншими міністерствами, Мінстратегпромом, Офісом президента, надавати контракти бізнесу, щоб ви виконували наші оборонні замовлення, допомагали нам не тільки в озброєнні та військовій техніці, юридичних послугах, інвест-банківських та інших. Ми хочемо говорити з вами. І тому, якщо є така пропозиція - готовий відгукнутися й організувати зустріч із вами", - зазначив Умєров.
Водночас він зазначив, що Міноборони намагається "змінити парадигму", щоб служити в армії було честю, а "не тим, що суспільство зараз сприймає: бусифікація, ТЦК". "Ці питання і завдання для нас стоять, і це дуже проблематичне для нас питання. Ми намагаємося змінити підходи, принципи. І сьогодні ухвалили постанову, щоб були переведення (воїнів між частинами ЗСУ - ІФ-У). Будемо ще працювати, пріоритизуємо зараз тренування", - розповів міністр.
Говорячи про ситуацію в оборонному секторі загалом, Умєров підкреслив, що тривають оборонні операції, тренування і навчання військових. "Озброєння і військова техніка, яку ми отримуємо з міжнародної військової допомоги, йде. Зараз пріоритезуємо, разом із Мінстратегпромом. Офісом президента, інвестиції в озброєння, в ОПК. Ми вважаємо, що ми зможемо подолати труднощі і добре підготуватися до 2025 року", - сказав він.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.