Ми не можемо мати Мінськ-3 в Україні – Столтенберг
Росія постійно порушує домовленості про припинення вогню. Країни Заходу повинні так озброїти українські сили, щоб вони могли стримувати подальшу агресію Москви. Про це сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, якщо сторони досягнуть домовленостей "щодо нового порядку, то, звісно, треба зробити так, щоб війна на цьому дійсно припинилася". Столтенберг нагадав, що війна "розпочалася не 2022 року, а 2014 року, коли Росія забрала Крим, а потім трохи пізніше вони пішли на Східний Донбас". "У нас був Мінськ-1, угода про припинення вогню. Дещо пізніше Росія її порушила й пересунула лінію фронту далі на захід. Потім у 2015 році ми отримали Мінськ-2. Росія і цю угоду порушила, чекала сім років, а потім розпочала повномасштабне вторгнення. Тож цього разу не можемо мати Мінськ-3, новий порядок, який Росія не поважає і який лише дає їй деяку паузу для перегрупування та відновлення нових атак. Отже, цього разу маємо переконатися, що якщо ми про щось домовляємось, це має бути кінець, це має припинитися. Тому маємо озброїти українські сили, щоб вони могли стримувати подальшу російську агресію", – наголосив генсек НАТО.
За його словами, Україні потрібно надати надійні гарантії безпеки. І лише союзники Організації Північноатлантичного договору вирішуватимуть, можливо чи ні запросити Україну до НАТО, коли навіть частина її території буде окупована росіянами. "Звісно, найнадійнішою гарантією безпеки буде членство в НАТО в нашому пункті про колективну оборону, стаття 5. Тож я вірю, що членство в НАТО може стати способом забезпечення міцного миру для України, і що війна справді на цьому припиниться", – додав Столтенберг.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.