Ми не припинимо роботу щодо повернення героїв з полону – керівник ОП Єрмак
Офіс президента України не припинить роботу зі звільнення військовослужбовців, які перебувають у полоні, але процес ускладнюється тим, що у світі немає жодної організації, яка демонструвала б результат у цьому процесі.
Про це сказав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак під час зустрічі з рідними військовослужбовців, які постраждали або загинули внаслідок воєнного злочину Росії в Оленівській колонії. "Повернути додому всіх наших героїв і всіх ваших близьких, які ще перебувають там, у полоні... Ми не припинимо над цим працювати", - сказав він, повідомляє пресслужба Офісу президента.
Єрмак зазначив, що робота в цьому напрямі триває безперервно, попри цинізм і лицемірство представників держави-агресора та постійну зміну вимог. "Минулий рік був доволі складним щодо повернення. На жаль, та кількість, яку вдалося повернути, безумовно, не відповідає нашим цілям і завданням. Але на жодну хвилину ніхто не зупиняється й ніхто не змінює завдання: щоб усі наші люди повернулися додому", - констатував він.
Єрмак зазначив, що процес ускладнюється тим, що на сьогодні у світі не існує міжнародної організації, яка могла б продемонструвати вагомий результат у звільненні утримуваних Росією полонених, тож Україна діє сама й залучає допомогу партнерів.
Начальник ГУР Кирило Буданов нагадав, що Координаційний штаб було створено саме для вирішення питань обміну полоненими. "Найголовніше - це повернути кожного. Як живих, так і, на жаль, загиблих. Станом на зараз за два роки повномасштабної війни вже повернуто 2828 людей. Розуміємо, скільки ще потрібно зробити, але це абсолютно реально. І повірте: усі повернуться. Це не буде легко й швидко, але процес триває", - наголосив він.
Омбудсмен Дмитро Лубінець констатував: для України важливо звільнити всіх полонених і особливо тих, які перебували в Оленівці. "Це питання справедливості, і над цим працює вся правоохоронна система нашої держави", - сказав він.
Також під час зустрічі було обговорено питання вшанування на державному рівні пам'яті військовополонених, які були страчені, закатовані чи загинули в полоні, зокрема в Оленівці.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.