Ми не припинимо роботу щодо повернення героїв з полону – керівник ОП Єрмак
Офіс президента України не припинить роботу зі звільнення військовослужбовців, які перебувають у полоні, але процес ускладнюється тим, що у світі немає жодної організації, яка демонструвала б результат у цьому процесі.
Про це сказав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак під час зустрічі з рідними військовослужбовців, які постраждали або загинули внаслідок воєнного злочину Росії в Оленівській колонії. "Повернути додому всіх наших героїв і всіх ваших близьких, які ще перебувають там, у полоні... Ми не припинимо над цим працювати", - сказав він, повідомляє пресслужба Офісу президента.
Єрмак зазначив, що робота в цьому напрямі триває безперервно, попри цинізм і лицемірство представників держави-агресора та постійну зміну вимог. "Минулий рік був доволі складним щодо повернення. На жаль, та кількість, яку вдалося повернути, безумовно, не відповідає нашим цілям і завданням. Але на жодну хвилину ніхто не зупиняється й ніхто не змінює завдання: щоб усі наші люди повернулися додому", - констатував він.
Єрмак зазначив, що процес ускладнюється тим, що на сьогодні у світі не існує міжнародної організації, яка могла б продемонструвати вагомий результат у звільненні утримуваних Росією полонених, тож Україна діє сама й залучає допомогу партнерів.
Начальник ГУР Кирило Буданов нагадав, що Координаційний штаб було створено саме для вирішення питань обміну полоненими. "Найголовніше - це повернути кожного. Як живих, так і, на жаль, загиблих. Станом на зараз за два роки повномасштабної війни вже повернуто 2828 людей. Розуміємо, скільки ще потрібно зробити, але це абсолютно реально. І повірте: усі повернуться. Це не буде легко й швидко, але процес триває", - наголосив він.
Омбудсмен Дмитро Лубінець констатував: для України важливо звільнити всіх полонених і особливо тих, які перебували в Оленівці. "Це питання справедливості, і над цим працює вся правоохоронна система нашої держави", - сказав він.
Також під час зустрічі було обговорено питання вшанування на державному рівні пам'яті військовополонених, які були страчені, закатовані чи загинули в полоні, зокрема в Оленівці.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.