Ми й близько не дійшли реальних переговорів про завершення війни – Кулеба
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, що Україна постійно веде з партнерами перемовини щодо припинення війни, а ті опосередковано – з країною-агресором Росією.
Проте наразі не йдеться про наближення цього процесу до реальних дипломатичних переговорів. Про це дипломат, старший дослідник-нерезидент Гарвардської школи Кеннеді та доцент французького Інституту політичних досліджень заявив в інтерв’ю "Говорить великий Львів". Його відеофрагмент опублікували в Telegram-каналі суспільно-політичного токшоу. "Ми і близько не стоїмо до реальних переговорів про завершення війни. Переговори якісь відбуваються, хтось із нами спілкується. Але з точки зору близькості до припинення вогню ми там само, де були в січні. З точки зору близькості до припинення війни – там само, де були минулої осені", – констатував Кулеба.
Українцям він порадив менше звертати увагу на більшість заяв щодо, які звучать щодо переговорного процесу з боку як партнерів, та і агресора. Особливо не хвилюватися через "зливи" інформації й різноманітні "сигнали". "Тим більше ви вбережете своє ментальне здоров’я до часу, коли дійсно дійде до, принаймні, припинення вогню, а колись, сподіваємося, і до кінця війни", – підкреслив дипломат.
У січні Кулеба звернув увагу, що президент США Дональд Трамп, ймовірно, зрозумів, наскільки складним завданням є зупинити російське повномасштабне вторгнення в Україну. За його словами, американський лідер доволі швидко змінив риторику й перестав згадувати свої слова про те, що на завершення війни йому знадобиться "усього 24 години".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.