Міністр МЗС Британії Леммі назвав дату можливого закінчення війни в Україні
Потенційна мирна угода між Росією та Україною може бути укладена через кілька тижнів після того, як обраний президент США Дональд Трамп повернеться до влади.
Про це заявив міністр закордонних справ Британії Девід Леммі, повідомило The Sun із посиланням на його інтерв’ю BBC Radio 4. Він також уточнив, що це може статися ближче до Великодня. Як зазначаиловидання, 9 січня Леммі сказав, що "малоймовірно", що угода буде досягнута 21 січня. Однак він повідомив "неймовірні подробиці про мирний план Трампа", який, на його думку, може запрацювати лише за кілька тижнів після інавгурації, яка, як відомо, запланована на 20 січня. "Дональд Трамп ще не при владі. Я думаю, що, з того, що я бачив за останні кілька днів, є ознаки невеликого відштовхування щодо того, що певним чином угода буде досягнута 21 січня… Я думаю, що зараз це малоймовірно. І ми чуємо, що розклад дещо змістився до Великодня", - цитує главу МЗС Британії видання.
Водночас Леммі сказав радіостанції, що поки не бачить "жодних доказів" того, що Путін готовий сісти за стіл переговорів, щоб припинити війну. Також Леммі зазначив, що ера миру після холодної війни "закінчилася", а майбутня безпека Європи знаходиться "на вістрі ножа", йдеться у публікації. "США намагатимуться залишити обидві сторони задоволеними угодою, яка заморозить конфлікт саме там, де він знаходиться зараз. Це дасть Росії землю, яку вона вкрала, але, у свою чергу, захистить кордон України, щоб запобігти будь-яким подальшим нападам у наступні роки", - пише видання.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.