Міністри оборони НАТО: будь-яка російська агресія проти України матиме величезні наслідки і коштуватиме дорого
Спільну заяву через ситуацію в Україні, великомасштабне і необгрунтоване нарощування військового контингенту навколо неї і небажання Росії до дипломатичних компромісів зробили міністри оборони країн-членів НАТО. Заяву було ухвалено в середу в Брюсселі на засіданні Північноатлантичної ради організації.
"Росія має негайно припинити нарощування і, згідно своїх міжнародних зобов'язань, вивести свої сили з України. Альянс, у свою чергу, і надалі дотримуватиметься свого двоєдиного підходу до Росії: сильне стримування та оборона у поєднанні з відкритістю до діалогу", - заявили міністри.
Міністри занепокоєні серйозною загрозою євроатлантичній безпеці з боку Росії. НАТО дотримується основних принципів європейської безпеки, тож для забезпечення захисту всіх союзників вважає доцільним розміщення додаткових сухопутних сил, морських та повітряних засобів та підвищення їх боєздатності в східній частині альянсу.
"Наші заходи виключно превентивні, пропорційні і такі, що не призводять до ескалації. Ми орієнтовані на зміцнення нашої оборонної та стримуючої позиції, щоб реагувати на всі непередбачувані обставини", - пояснили союзники.
Окрім того, міністри наголосили на подальшій підтримці територіальної цілісності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів. І закликали Росію обрати дипломатію і деескалацію, "бо будь-яка подальша російська агресія проти України матиме величезні наслідки і коштуватиме дорого".
Нагадаємо, раніше ASPI news інформувало про те, що на брифінгу із канцлером Німеччини Олафом Шольцем президент Росії Володимир Путін заявив, що відтермінування вступу України до НАТО нічого не змінює. А нині у МЗС РФ образили Столтенберга та відмовилися від діалогу - Генсека НАТО у Кремлі не вважають серйозним співрозмовником.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.