Мін'юст має намір побудувати альтернативну державним судам систему
Сьогодні, 8 листопада, стало відомо, що Мін’юст підключається до розробки законодавства щодо судової реформи та планує побудувати альтернативну державним судам систему, частиною якої стануть так звана Антирейдерська комісія та незалежні арбітражі.
Ми плануємо побудувати альтернативну державним судам систему. Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська.
Міністр нагадав програму діяльності уряду, де зазначено, що для досягнення цілі буде створено ефективну систему медіації, відновного правосуддя, третейських судів та арбітражів, конкурентних державним судам. Це має значно розвантажити судову систему на користь інструментів, до яких у сторін договору буде довіра.
Міністр юстиції під час зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) раз підтвердив курс на створення таких "альтернативних" судів.
"Мін’юст підключається до розробки законодавства щодо судової реформи. Водночас ми плануємо побудувати альтернативну державним судам систему, частиною якої стануть так звана Антирейдерська комісія та незалежні арбітражі. І в цьому процесі нам потрібна підтримка бізнес-спільноти", — наголосив Малюська, повідомляє "Судово-юридична газета".
За словами міністра, Антирейдерська комісія є більш швидким та ефективним інструментом у порівнянні зі звичайними судами, адже вона приймає рішення протягом 30-45 днів, тоді як суди можуть розглядати справи роками. Крім того, рішення Комісії приймається невідкладно — Мін’юст відразу вносить зміни у реєстр.
"Ми прагнемо зробити так, щоб робота Комісії була прозорою. З цією метою було повністю оновлено її склад. Найближчим часом також оновимо склад тих осіб, які здійснюють обробку поданих скарг. Процедура розгляду скарг повністю зміниться. Крім того, вже до кінця року ми плануємо впровадити можливість розгляду найбільш складних рейдерських кейсів протягом 24 годин", — зазначив очільник відомства.
Ще однією альтернативою є арбітражі, які можуть стати ефективним конкурентом державним судам.
"Це будуть незалежні арбітражники, які мають хорошу репутацію. Наразі Мін’юст працює над тим, щоб запустити цю систему. Сама схема роботи арбітражів активно обговорюється, проводитимуться консультації з відомим міжнародними арбітражами, щоб у результаті ми отримали дійсно працюючу та ефективну систему", — зауважив міністр юстиції.
Раніше президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №1008 про судову реформу. Автором законопроєкту є сам президент.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.