"Мирний план" Трампа буксує: переговори України та Росії натрапили на три головні проблеми – Politico

Поки переговорники готуються до чергового раунду організованих США переговорів щодо припинення війни в Україні, Москва і Київ залишаються в глухому куті через ключові розбіжності, що визначають хід конфлікту з самого його початку.

За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, президент України Володимир Зеленський готовий сісти за стіл переговорів з кремлівським диктатором Путіним. Однак Сибіга визнав, що "найбільш чутливі питання досі не вирішені". А ось спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що розбіжності звелися до однієї "розв'язної" проблеми, повідомило Politico.

І все ж Москва і Київ вийшли з переговорів в ОАЕ, не зумівши домовитися з трьох питань, що лежать в основі конфлікту: вимога Росії про передачу українських територій, майбутнє гарантій безпеки України і питання про те, чи повинні бойові дії припинитися до або після укладення угоди.

Питання територій

Проблема, яка залишилася і яку, мабуть, мав на увазі Віткофф, – це доля Донбасу на сході України, яку інсайдери називають "територіальним питанням", зазначають журналісти. Хоча Росія більше не може реалістично сподіватися на захоплення всієї України найближчим часом, російський президент, як і раніше, прагне отримати як мінімум весь Донбас на додаток до вже анексованого Кримського півострова.

Москва пропонує схему, яку вона називає "формулою Анкориджа": згідно з нею, Україна повинна поступитися всім Донбасом, включаючи райони, які Росія не змогла завоювати. Кремль стверджує, що саме про це домовилися Путін і Трамп під час зустрічі на Алясці минулого року.

Але для Києва здача території була б і незаконною, і вкрай непопулярною мірою. Хоча Зеленський заявив, що готовий розглянути сценарій, за яким цей регіон буде демілітаризований і оголошений "вільною економічною зоною", але офіційно залишиться частиною України, Москва чітко дала зрозуміти, що цього недостатньо, пише ЗМІ.

Після останнього візиту Віткоффа до Москви помічник Путіна Юрій Ушаков підтвердив позицію Кремля. "Досягнення довгострокового врегулювання неможливе без вирішення територіального питання", заявив він, знову наполягаючи на тому, що прогрес у переговорах залежить від отримання Москвою всього Донбасу.

У середу держсекретар США Марко Рубіо визнав наявність тупикової ситуації щодо Донбасу. "Це все ще міст, який нам належить перейти. Це все ще розрив, але, принаймні, нам вдалося звести набір проблем до однієї центральної, і вона, ймовірно, буде дуже складною", – сказав Рубіо комітету Сенату з міжнародних відносин.

Ще одна розбіжність стосується того, хто повинен керувати Запорізькою АЕС – найбільшою в Європі, яка знаходиться недалеко від лінії фронту і в даний час під контролем Росії. Зеленський хоче, щоб станція контролювалася спільно Україною і США, в той час як Москва хоче брати участь у будь-якій угоді, пропонуючи замість цього розділити контроль над станцією з Вашингтоном або, можливо, з Києвом.

Гарантії безпеки

Далі йде питання так званих гарантій безпеки: обіцяної підтримки України з боку інших країн у разі, якщо Росія зробить ще одну спробу повномасштабного вторгнення.

Раніше цього місяця Велика Британія і Франція погодилися розмістити війська в Україні після досягнення угоди. Віткофф назвав план безпеки "настільки сильним, наскільки це взагалі можливо", але залишився розпливчастим у питанні про те, як далеко зайдуть самі США в захисті України.

Згідно зі звітом Financial Times, опублікованим у вівторок, адміністрація Трампа поставила післявоєнні гарантії безпеки в залежність від відмови України від Донбасу. Хоча Білий дім і спростував це твердження, зазначають журналісти.

Так званий план з 20 пунктів, висунутий США, передбачає вступ України до Європейського Союзу в 2027 році. Членство в ЄС включає положення, що закликає країни стати на захист одна одної в разі вторгнення. ЄС розпочав переговори з Україною про вступ, але не встановив дату, йдеться в матеріалі.

Москва, зі свого боку, наполягає, що не прийме присутності військ країн НАТО в Україні. Натомість вона вимагає власних "гарантій безпеки".

Кремль заявляє, що почуватиметься в безпеці лише тоді, коли питання про вступ України до НАТО буде назавжди зняте з порядку денного, коли армія України буде обмежена 600 000 осіб (з приблизно 800 000 зараз) і коли Москві буде надано ефективне право вето на будь-які майбутні рішення щодо оборони України.

Припинення вогню

Однак для простих українців найбільш нагальною проблемою, ймовірно, є питання припинення вогню. Київ хоче негайного припинення бойових дій. Москва наполягає, що угода повинна бути укладена до того, як вона розгляне можливість паузи в боях.

До тих пір, поки така угода не буде остаточно досягнута, "Росія продовжить послідовно досягати цілей спеціальної військової операції", заявив помічник Путіна Ушаков після візиту Віткоффа до Москви, використовуючи кремлівський евфемізм для війни.

Російські ракети продовжують щодня вражати Україну, руйнуючи електромережі та занурюючи сотні тисяч людей у темряву і зимовий холод. А нещодавно російський дрон завдав удару по пасажирському поїзду в Харківській області, вбивши п'ятьох людей.

Ключові відмінності

І Росія, і Україна, схоже, прагнуть показати президенту США, що вони готові до співпраці. "Той факт, що цілий ряд складних питань обговорюється на експертному рівні, вже можна вважати прогресом і початком діалогу", – заявив журналістам прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

Ще в грудні Росія погрожувала переглянути свою участь у мирному процесі після того, як заявила, що Україна атакувала одну з резиденцій Путіна за допомогою декількох дронів. Хоча жодних доказів цього не було.

Український політолог Володимир Фесенко висловив обережний оптимізм. "Той факт, що обговорюються різні технічні аспекти, вже є позитивною подією", – сказав він. Але аналітики підкреслюють, що між двома воюючими сторонами є істотна різниця: тоді як Україна демонструє готовність до компромісу, Росія лише імітує процес, дотримуючись своєї початкової мети – підпорядкування України.

Путін "став одержимий цією війною і своєю гострою необхідністю зламати Україну. Він вважає, що це священно, екзистенційно, і якщо він почне поступатися, Росія буде зруйнована", – вважає засновниця R.Politik, політичного консалтингового агентства, що спеціалізується на Росії, Тетяна Станова.

Вона додала, що наполегливість Росії в отриманні всього Донбасу – це просто тактика затягування часу. "Це свого роду гра з російського боку, де вони погоджуються говорити про передбачуване мирне врегулювання, маючи на увазі щось зовсім інше. Вони можуть говорити на цю тему годинами, але це не має нічого спільного з реальністю", - сказала Станова.

Тим часом, з українського боку неясно, чи зможе Зеленський, навіть якщо він буде готовий відмовитися від Донбасу, провести таку угоду через політичний процес. Український президент висунув ідею проведення референдуму з цього питання або навіть національних виборів, але наполіг на тому, що спочатку має бути припинення вогню.

Опитування показують, що українці готові прийняти якусь чесну угоду, але мало вірять у переговори під егідою США. "Минулого року ще були великі надії, що Трамп може допомогти закінчити війну. Тепер їх більше немає", – сказав Фесенко.

За його словами, також існує межа того, на які поступки готовий піти український президент. "Зеленський хоче увійти в історію як президент, який врятував Україну. А не як той, хто програв війну", – сказав він.